Олег Тягнибок
Упродовж листопада-січня найбільшими містами України крокує Всеукраїнська акція "Свободи" проти нелегальної міграції. Її учасники вимагають розірвати угоду про реадмісію з Євросоюзом. Бо згідно з цією угодою від 1 січня 2010 року Україна зобов’язалася приймати до себе… сотні тисяч нелегалів з ЄС, які дісталися туди через територію України. Про загрозу нелегальної міграції, яка враз настирно постукала в наші двері, розмовляємо з кандидатом у Президенти від Всеукраїнського Об’єднання "Свобода" Олегом ТЯГНИБОКОМ.
- Олеже, які пов’язані з Україною міграційні процеси виокремлює "Свобода" і як вони впливають на життя українців?
- Вже тепер питання міграції – це, без сумніву, питання виживання українців, як нації. Чи будемо господарями своєї землі, чи неминуче обернемося на безправну меншину – саме такий вибір стоїть перед нами.
За роки Незалежності за кордон у пошуках найнеобхідніших засобів для виживання виїхали мільйони працездатних українців. Від 4 до 7 мільйонів, за підрахунками різних експертів! Очевидно йдеться радше про 7 мільйонів, оскільки, здебільшого, наші заробітчани змушені працювати по світах нелегально, а кордон з Росією взагалі прозорий (по суті, відсутній як такий). До того ж, владі не вигідно показувати справжню кількість тих, хто, у наслідок її правління, мусів шукати щастя попідтинню чужих господарів. А ці люди могли би стати основою українського середнього класу, розвивати нашу господарку. Натомість поневіряються світами. Чи не в кожній другій українській родині хтось перебуває на заробітках: в Італії, Португалії, Росії... Не раз на роботу за кордон їдуть цілими селами. Годі й казати про інтелектуальну еліту – вчених, талановитих студентів, висококласних фахівців – через застій науки й виробництва в Україні тисячі найсвітліших наших умів тепер працюють на чужі держави. Соціологи стверджують – виїжджати за кордон українців спонукає не тільки економічна скрута, але й тяжка суспільна депресія. Відчуття того, що рідна держава є антиукраїнською за суттю і навіть не прагне забезпечити гідні умови для життя і праці. Але це – лиш одна сторона потворної медалі.
На місце тих 7 мільйонів українців, що виїхали з України, вже в'їхали… щонайменше 6,8 мільйонів чужинців (за даними звіту генерального секретаря ООН 2007 року). Тільки вдумайтеся – за даними Світового банку Україна посідає четверте місце в світі за кількістю прийнятих мігрантів! На наших очах чиниться докорінна зміна етнічної структури населення держави. Наші міста все більше наповнюються прибульцями з країн Азії, Африки, Кавказу – ринки, гуртожитки, а то й цілі квартали стають зонами їхнього тотального домінування.
До того ж, усе це діється на тлі важкої демографічної кризи – мінус 6 мільйонів населення за неповні два десятиліття! Як це ще можна назвати, як не планомірним витісненням корінного народу зі своєї рідної землі? Тому питання міграції не просто актуальне – воно кричуще. І його треба вирішувати негайно та системно: з одного боку – творити умови для повернення українців з закордону, з іншого – зупиняти навалу іммігрантів з країн третього світу. Інакше всього протягом якихось двох поколінь зникнемо як нація.
- Цифри справді вражають. А якщо, як дехто пропонує, просто взяти і легалізувати мігрантів?
- Це заклик до національного самогубства. Чому ці мудрагелі, які схиляють нас до збоченої "гостинності", не прописують непроханих гостей у власній квартирі? Не важко уявити, що буде, коли мільйони людей геть невластивої нам ментальності і культури, для яких наша держава є цілком чужою, отримають рівні з українцями умови. Я вже не кажу про те, що втікачі з країн третього світу – переважно без жодної освіти, зате несуть у наше суспільство етнічну злочинність та екзотичні хвороби…
- Але ж нам подають приклад розвинутих країн Європи, які, мовляв, залюбки приймають мігрантів…
- …і саме тому прагнуть "сплавити" нам своїх нелегалів? Ліберальні демагоги дещо не договорюють. Наприклад те, що в успішній Швеції 85% засуджених за зґвалтування — це іммігранти або діти іммігрантів. Нині в тих країнах зайди творять, що хочуть, і влада не годна з цим дати ради. Недавно я побував у Франції на запрошення лідера Національного Фронту Жана Марі Ле-Пена. Французькі побратими повідомили, що хвилі вуличних безчинств іммігрантів тривають. Місяць тому відбувся футбольний матч Алжир-Єгипет. На честь перемоги Алжиру вихідці з Африки влаштували таке "святкування" у Франції, що країна ледве оговталася від спалених машин і розбитих вітрин. А в деяких містечках знахабнілий натовп навіть позривав прапори Франції з держустанов і на їх місці вивісив алжирські! Отакий наслідок "толерантності" і "мультикультурності", якою зомбували Європу, і яку тепер так шалено намагаються нав’язати нам.
Вже сьогодні незвані гості починають хазяйнувати й на українській землі. Згадайте недавні події в Марганці, де під прикриттям корумпованих чиновників процвітала сваволя чужинців, проти якої повстали українці.
- У програмі "Свободи" сказано про повернення додому українців з-закордону. Як саме "Свобода" збирається це робити?
- Найголовніше – побудувати дійсно українську за змістом державу, яка піклувалася б про інтереси нації. Бо сьогодні українець в Україні не знаходить ані роботи, ані відчуття того, що живе на своїй землі. А конкретні кроки – це спрощення процедури отримання громадянства етнічним українцям; зняття оподаткування на зароблені українцями за кордоном гроші та привезене в Україну майно; забезпечення громадян доступним житлом, аби зняти одну з головних причин заробітчанства.
- В чому головна небезпека Угоди про реадмісію з Євросоюзом?
- Ця Угода – злочин проти нації. Документ передбачає, що з 1 січня 2010 року Україна повинна приймати до себе нелегальних мігрантів, яких спіймають на території Євросоюзу і стосовно яких буде доведено, що вони нібито потрапили до ЄС з території України. Тобто, всякого нелегала, якого затримали в ЄС, висилатимуть в Україну тільки на тій підставі, що він сам про це "свідчитиме", або ж у нього знайдуть якісь речі чи документи, пов’язані з Україною. Наприклад, чек з українського магазину – це вже підстава для того, аби відправити нелегала до нас. Експерти підрахували, що тільки перша хвиля нелегальних мігрантів, яких вишлють в Україну одразу після 1 січня, сягне 150 тисяч осіб! А це ж лише початок! І зважте – "спихатимуть" нам людей не з університетською освітою і фаховим досвідом, а всіх тих, хто не потрібен Євросоюзу – асоціальних, безграмотних, схильних до криміналу, заражених хворобами. Білорусь, до речі, не погодилася приймати до себе нелегалів за реадмісією – все йде до того, що й "білоруських" нелегалів також, "під шумок", висилатимуть до нас.
Наступне питання. Що робити з мігрантами, яких пхатимуть в Україну? На які гроші їх утримувати? Відправляти на історичну батьківщину майже неможливо. Бо в нас немає відповідних угод про реадмісію з країнами, з яких власне їдуть нелегали. Якщо навіть депортувати примусово, все рівно відправка одного мігранта додому обійдеться нам щонайменше у тисячу доларів. Навіть щоби вислати цю першу хвилю – 150 тисяч – знадобиться близько 1 мільярда 200 мільйонів гривень! Звідки взяти ці гроші? Не платити зарплати, пенсії і стипендії? Здерти ще більше податків з українських підприємців? Чи взяти чергову позику МВФ? Абсурд, але саме таку перспективу малює Україні Угода, бо в ній нема жодного слова про фінансове забезпечення нелегалів зі сторони Євросоюзу – увесь тягар ляже на наші з Вами плечі.
- Яким же тоді способом Угоду нав’язали Україні?
- Панівна лжееліта піклується не про національні інтереси, а про можливість якнайдорожче продати наш суверенітет. Євросоюзу ж вельми вигідно обернути нашу державу на такий собі всеєвропейський відстійник для нелегалів. Навзамін Україні пообіцяли полегшення візового режиму. Але ж ми бачимо це "полегшення". Воно не принесло нічого, крім хамства і зневаги євробюрократів до українців у посольствах і консульствах!
Згадаймо, як було підписано цей ганебний для України документ. 27 жовтня 2006 року у Хельсінкі Президент України Віктор Ющенко та тодішній міністр закордонних справ Борис Тарасюк парафували, тобто попередньо підписали цю Угоду на Самміті "Україна-ЄС". Після того, 18 червня 2007 року в Люксембурзі тодішній міністр закордонних справ Яценюк підписав цю Угоду остаточно. І нарешті – 15 січня 2008 року Верховна Рада ратифікувала Угоду про реадмісію 226 голосами "за". Голосувала "демократична коаліція" БЮТ і НУНС, в тому числі усі "професійні патріоти" та "націонал-демократи". Деякі з них потім навіть набралися нахабства щось там базікати про загрозу нелегальної міграції. А якби хоч один з них не проголосував за злочинне рішення – і не мали би ми зараз цієї проблеми!
Тому наша позиція однозначна – Угоду про реадмісію необхідно розірвати негайно! Тим паче що Україна брала на себе зобов'язання щодо реадмісії в обмін на полегшення візового режиму, яке ігнорує Євросоюз. Нелегали й так сунуть до нас зі Сходу – через прозорий кордон з Росією. А тепер ще сотні тисяч їх нам депортуватимуть зі Заходу.
- Можновладці нині наввипередки звітують про підготовку України до прийняття нелегалів – розповідають, як створюються все нові центри для їх утримання…
- Під центри для утримання нелегалів переобладнують колишні військові частини, а часто і культурно-історичні пам’ятки. І це відбувається по всій Україні – від Журавичів на Волині до Розсудова на Чернігівщині. А на Львівщині додумалися перетворити на відстійник для нелегалів пам’ятку історії та архітектури – палац Бадені. І тільки втручання "Свободи", яка підняла громаду та ініціювала у Львівській облраді звернення до Уряду з вимогою скасувати це рішення, зупинило процес. Часто нелегалам створюють умови, яким могли б позаздрити багато українських громадян – євроремонт, повноцінне харчування, і навіть працевлаштування. І все це на наші гроші, які могли би піти, наприклад, на підвищення боєздатності українського війська. Ще момент. Очевидно, що всіх цих "центрів утримання" для нелегалів не вистачить. Тож нелегали швидше за все осядуть на вулицях українських міст, поповнюючи ряди волоцюг та етнічної мафії.
"Свобода" виступає за новий закон про громадянство, згідно з яким громадянство надаватимуть тільки тим особам, котрі народилися в Україні або є етнічними українцями. Отже, громадянами України зможуть стати лише етнічні українці?
- Все дуже просто і логічно. У цьому законі буде відображено націоналістичне бачення загального правила отримання громадянства, відоме як "право крові і ґрунту". На українське громадянство зможуть претендувати особи, які народилися на території України, незалежно від національності. Також цей закон даватиме право за особливою спрощеною процедурою отримати українське громадянство тим українцям, які народилися на чужині. Не зможе отримати українське громадянство нелегал, а це дуже важливо в нинішніх умовах. Адже не секрет, що український паспорт можна виробити всього за кілька сотень доларів. Бо нелегал з українським паспортом стає набагато більшою загрозою для держави – він має ті ж самі права, що й решта громадян, має право голосу на виборах, його не можна депортувати. Це, до речі, лжееліті дуже вигідно – завезти в Україну мільйони нелегалів, роздати їм паспорти і обернути на покірний електорат, який голосуватиме за миску соціальної юшки. Таким способом нас, українців, з часом можуть просто "переголосувати".
Ми обов’язково перевіримо, чи законно отримали громадянство іммігранти, і посилимо відповідальність за незаконне надання і отримання громадянства. Необхідно викорінювати практику подвійного громадянства. Якщо у громадянина України буде виявлено паспорт іншої держави – в нього відбиратимуть українське громадянство. У нашій програмі зазначено, що, як виняток, громадянство може отримати особа, яка прожила в Україні не менше 10 років, знає українську мову, історію Української Держави та Конституцію України.
Ви хочете запровадити єдину систему біометричного контролю для кожного, хто в'їздить в Україну. За цей пункт "Свободу" мало не зняли з виборів 2006 року, інкримінуючи порушення прав…
- Мені завжди смішно чути подібні "звинувачення". Коли у 2006 році з такої нашої пропозиції ліпили "страшилку", провідні країни світу вже повним ходом впроваджували біометричний контроль! Це ж просто технологія ідентифікації особи за відбитками пальців та сітківкою ока. Звична практика для держав, які піклуються про безпеку власних громадян – хочеш потрапити в країну – проходь біометричний контроль. Цей засіб дає можливість ефективно боротися з міжнародною злочинністю та тероризмом і контролювати перетинання кордону. Без цього ми ніколи не ґарантуємо безпеку своїм громадянам і залишимося прохідним двором Європи.
- Кілька слів про загальнонаціональну кампанію "Свободи" проти нелегальної міграції.
- Кампанія іде повним ходом – акції уже відбулися в Києві та багатьох обласних центрах. Наші вимоги зводяться до трьох першочергових кроків, які необхідно здійснити негайно: розірвати Угоду про реадмісію з ЄС, ухвалити новий закон про громадянство та перекрити канали нелегальної міграції. Цю кампанію ми розпочали насамперед для того, аби розповісти українцям правду про нелегальну міграцію, про катастрофічні наслідки Угоди про реадмісію з ЄС. Також ми тиснемо на центральну владу – у тих місцевих радах, де є депутати-свободівці – виносимо наші вимоги на порядок денний. З нашої ініціативи Хмельницька міська рада ухвалила заяву до вищих органів державної влади, де наполягала на виконанні наших вимог, Львівська обласна рада ухвалила звернення до Кабміну про недопустимість створення відстійника для нелегалів у палаці Бадені.
- Питання міграції – це така передвиборча "фішка"?
- Передвиборчі "фішки" – у кольорових "мегаблоків". А у "Програмі захисту українців" давним-давно є цілий розділ "Громадянство і міграція. Право на Батьківщину та захист життєвого простору". Ще у листопаді 2005-го, будучи депутатом Верховної ради, я подав депутатський запит "Про боротьбу з незаконними міграцією і набуттям громадянства України" новоспеченому міністру внутрішніх справ Ю. Луценкові та голові СБУ І. Дріжчаному. У січні 2006-го – запит "Про запровадження біометричного контролю для іноземців" в. о. Прем'єр-міністра України Ю. Єханурову та Голові Адміністрації Державної прикордонної служби М. Литвину. Потім, у жовтні 2006-го "Свобода" вимагала від Верховної Ради України не ратифікувати Угоду про реадмісію з ЄС. Ми апелювали і особисто до Ющенка. Адже Президент безпосередньо відповідає за зовнішню політику і саме Ющенко власноруч укладав цю Угоду. Ми попереджали про наслідки. Однак "на Олімпі" не хотіли навіть слухати. Більше того – Ющенко відразу оголосив цю антиукраїнську Угоду… черговою "великою перемогою"! І, як завжди, холуї з числа "реєстрових патріотів" накинулися на нас, з піною на устах боронячи самодурство "українського президента". Ми ж, як тоді, так і тепер, твердо стоїмо на позиціях захисту українців. І будемо тиснути доти, доки наших вимог не виконають. А сповна виконають їх тоді, коли антиукраїнську лжееліту змінить справжня національна влада, яка буде керуватися вищими інтересами нації. Бо від цього залежить те, в якій країні будуть жити наші нащадки – в українській Україні чи в країні третього світу, де українцям буде відведено роль безправних аборигенів.