Виступ Олега Тягнибока у програмі "Від першої особи" . Офіційна сторінка Олега Тягнибока

Виступ Олега Тягнибока у програмі "Від першої особи"

Олег Тягнибок

Тема програми: Місце ОУН УПА в історії України.

Віталій ДИКИЙ: Чи не вважаєте ви, що з огляду на політичну ситуацію, яка зараз існує, з огляду на різні погляди саме на ОУН та УПА в історії України, ця тема зараз не на часі, чи, можливо, вона як раз і є на часі, і ви даєте можливість людям якось сформулювати свою позицію, свій погляд на минуле?

Олег ТЯГНИБОК: Взагалі в політиці такі речі, коли говорять, що сьогодні вже зарано про це говорити, а потім кажуть, що це вже не на часі, це є маніпуляції, які нав’язуються суспільству з боку наших опонентів. Повірте, якщо ВО "Свобода" не провадила б таких вже традиційних маршів в Києві, якщо б ми не нагадували нашій владі про те, через різні мітинги, демонстрації, навіть через рішення сесій обласних, місцевих рад і інше для того, щоби тема історичної справедливості була реалізована в нашій державі, то про це мало хто б говорив.

Більш того, ми нагадуємо політикам, які давали обіцянки перед виборами, особливо перед парламентськими, йдучи до Верховної Ради, їдучи в Західну Україну і спекулюючи на національних темах, бо той же БЮТ чи НУ розказували, що от вони прийдуть в парламент і визнають УПА борцями за незалежність України, а потім приходили і дуже швидко забували про цю тему.

Віталій ДИКИЙ: Пане Олеже, скажіть, будь ласка, от я пам’ятаю, правда, в 2004 році всі події, які відбувалися навколо цього, були позначені тим, що окремі політичні сили говорили, що прийдуть до влади і зроблять все, щоб були визнані воїни ОУН УПА, відбулося якесь певне примирення (правда, в якому форматі вони це бачили – це окрема розмова). Але окрема справа це президент України, як гарант наших прав. Скажіть, чому тоді, як президент, який є суб’єктом законодавчої ініціативи, він не звертався до Верховної Ради з відповідним законопроектом? Час в нього був, тему цю він постійно піднімав і піднімає і ставить дуже серйозний наголос на цій темі, однак всі законодавчі проблеми щодо вирішення цього питання, тобто при рівняння депутатів у статусі, це все проходить через парламент. Чому він не зробив цього через законодавче поле?

Олег ТЯГНИБОК: Це може проходити через парламент, але так само може проходити і указом президента. Зрештою і президентська фракція не особливо наполегливо вела себе в парламенті щодо теми ОУН-УПА. Хоча треба бути об’єктивними: все-таки крок президента був позитивним, коли він присвоїв звання героя України Роману Шухевичу, який був командувачем УПА. З другого боку, вчора на нашому марші ми декларували наші вимоги до Президента України, що потрібно зробити три речі: потрібно визнати ОУН УПА такими, які боролися за незалежність України; треба надати офіційного статусу героя України Степану Бандері, треба 14 жовтня оголосити державним національним святом.

До речі, ми навіть проект указу підготували і занесли вже в Секретаріат Президента, і йому просто вартує підписати і все.

Віталій ДИКИЙ: Указ це тільки одна справа, а насправді це статус і відповідні пільги, відповідні законодавчі нормативи, які повинні бути на основі указу все рівно через парламент. Тобто що далі? Указу немає, а далі що?

Олег ТЯГНИБОК: Це теж зазначено в нашій програмі. Ми розповсюджували на цій акції такі листівки з нашою програмою, і там чітко зазначено, що надавати ветеранам УПА належні пільги і компенсувати недодане за 16 років незалежності. Але парламент повинен це робити, як і президент. І якщо ця тема була б закрита ще в 2005 році, коли Ющенко став президентом, як і тема голодомору, сьогодні ми про ті питання взагалі не згадували. Вони б вирішилися, і про них забули.

Виходить якось дивно: український парламент голосує за те, щоб на державному рівні святкувати 90 років з дня створення комсомолу, в школах дітям починають читати лекції про те, що таке був ленінський комсомол, а цієї теми, яка є не менш важливою, вони абсолютно не торкаються.

Більш того, от я згадав про Шухевича, і тут є така політика подвійних стандартів, півкроків, умовно кажучи. З одного боку президент присвоює звання героя Шухевичу, що є дуже позитивно, але з другого боку Бандера був політичним керівником Шухевича, Бандера керував організація українських націоналістів, яка, як політична структура, фактично і створила УПА і надавала політичного керівництва УПА. Тобто Бандера був над Шухевичем. Чому ж Шухевич герой, а Бандера не герой?

Віталій ДИКИЙ: Рівно 50 років тому, в 1959 році в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр в Мюнхені о 13.05 знайшли убитого Степана Бандеру. Медична експертиза заявила, що причиною смерті була отрута. Агент КДБ Богдан Сташинський із спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розвину ціаністого калію. Через два роки відбувся суд, пана Сташинського засудили на 8 років, але було визнано, що все це з указки голови КДБ СРСР Олександра Шелепіна зроблено і першого секретаря Ц КПРС Микити Хрущова.

Олег ТЯГНИБОК: Це факт, що Кремль постійно вів міжнародну політику, як міжнародний терорист, і знищення своїх опонентів за кордоном було підтвердженням діяльності кремлівської адміністрації, як терористичної. Так ось, того року ми святкуємо 100 років з дня народження Степана Бандери, 1 січня було 100-річчя. Були всі можливості і умови для президента і парламенту вшанувати, і тоді б не було ніяких спекуляцій на різних політичних ток-шоу, коли "великі українці", подібні всяким Табачникам фальсифікували ці результати, хоча Бандера мав перемогти на цьому ток-шоу, і всі прекрасно розуміли, і це зрештою пізніше висвітлювалося в ЗМІ, і навіть намалювали йому третій результат, але це теж дуже важливо.

До речі, Бандера і УПА це не є минуле, це є майбутнє української нації з однієї причини: якщо б нам зараз вдалося це питання вирішити позитивно, нація піднялася б, відчула справжній внутрішній дух, а навіть для того, щоб вийти з економічної кризи, недостатньо грамотних законів чи правильних дій влади. Для цього треба, щоб ціла нація піднялась на боротьбу.

Віталій ДИКИЙ: Ваша акція, ваш марш і відповідна протидія комуністів і їх прихильників, вам не видається, що незважаючи на будь-які проблеми і суперечності, все це відбулося в біль-менш цивілізований спосіб. Це що означає, що українське суспільство починає ставитися більш-менш спокійно до всіх цих речей, і здатне на те, аби всі ці речі обговорювати цивілізовано і в прийнятній формі? Можливо, я помиляюсь і ви можете сказати про якусь агресію з боку опонентів, але те, що я бачив, мені видається, було більш-менш стабільно і цивілізовано. Чи я помиляюсь?

Олег ТЯГНИБОК: Є вже певний досвід проведення подібних акцій, ми не вперше їх проводити. До речі, марш йшов приблизно 40 хвилин. От уявіть собі, що голова колони була біля пам’ятника Хмельницькому, а її хвіст як раз формувався біля червоного корпусу Університету, тобто було декілька тисяч десятків людей.

Так от, в Київській адміністрації після того, як ми подали заявку на проведення маршу, його маршруту і проведення святкового концерту на Майдані Незалежності, звичайно намалювалися комуністи, які на цьому саме місці, в той саме день і час чомусь вирішили робити зустріч з депутатами. Ну, "Свобода" поки не має депутатів, але думаю, що наступного року вже будемо мати, і тоді ми набагато легше будемо вирішувати ці проблеми. Рішення суду заборонило комуністам виходити на Майдан, їх там вийшло пару сотень старших людей, таких політичних динозаврів, з якими вже… ну, для нас це не актуально і не цікаво.

Віталій ДИКИЙ: Але вони мають власну позицію.

Олег ТЯГНИБОК: Вони можуть мати власну позицію. Ми святкуємо, ми прийшли святкувати, ми тішилися, бо це було свято Покрова, це було свято створення УПА, українського козацтва, українського війська, і під час маршу підходили журналісти і просили пояснити, як це так, що люди йдуть, відчувається їх енергія, і чи вони куплені чи ні? Чомусь в нас створилося таке враження, що народ, який виходить на публічні заходи, на вуличні акції, обов’язково має бути куплений. Може інші політичні сили так і роблять, але "Свобода" не платить грошей тим, хто тримає прапори чи ходить в марші, ми хочемо, щоб в нашій країні існувала історична справедливість.

Віталій ДИКИЙ: Я також прагну цього і сподіваюсь, що журналісти будуть докладати максимум зусиль для того, щоб справедливість існувала. Президент, виступаючи з нагоди 67-річчя утворення УПА та 65-ліття української визвольної ради сказав, що вирішити проблеми української держави можуть виключно патріотичні сили. Ми не говоримо про "Свободу", бо це зрозуміло, а які ще політичні сили та течії мав на увазі президент Ющенко? Кого власне ви маєте на увазі? І чи є взагалі в нас патріотичні сили?

Олег ТЯГНИБОК: Очевидно, що є патріотичні сили…

Віталій ДИКИЙ: В нинішній владі?

Олег ТЯГНИБОК: Не у владі, а в принципі.

Віталій ДИКИЙ: Я питаю про владу, про "в принципі" я розумію, що є.

Олег ТЯГНИБОК: Мені складно говорити про те, що собі мав на увазі президент. З одного боку мені приємно, що президент останнім часом просто цитує програму захисту українців, і його месіджі це фактично програма ВО "Свобода". До речі, якби не наш тиск, якби не наші постійні акції, цього б напевно не було.

Щодо патріотичних сил, то у владі ми їх зараз однозначно не бачимо. Кого свобода трактує патріотичними силами? Однозначно тих, в яких у програмі є питання збереження національної держави, укріплення її суверенітету, збереження територіальної цілісності, розвій української нації і держави. Але зараз переважна більшість так званих націонал-патріотичних сил втратила довіру людей, люди за них не будуть голосувати, в тому числі і на місцевих виборах, тому що вони впродовж останніх кількох років просто відмовлялися від участі у виборчих процесах, не йшли на вибори, а домовлялися з більш потужними блоками і за кілька місць в прохідному списку фактично не займалися ідеологічною роботою.

Віталій ДИКИЙ: Кого ви маєте на увазі?

Олег ТЯГНИБОК: Я маю на увазі весь цей спектр – КУН, Рух, УНП, "Пора" і так далі. Ну, "Пора" трошки по-іншому, вона якби належить не до категорії патріотичних сил, а швидше це був такий новий проект під час помаранчевої революції, і до речі, таких організацій дуже багато було під час подій в Сербії, в Грузії, вони там по-своєму називалися, але суть була така сама.

Проблема "Пори" полягає в тому, що вони, маючи величезні стартові можливості після помаранчевої революції, почали займатися…

Віталій ДИКИЙ: Та всі ми знаємо про проблеми "Пори", це ж очевидні речі. Давайте не про це говорити. Скажіть, чи можна бути патріотом України і не бути етнічним українцем?

Олег ТЯГНИБОК: Звичайно, можна. PATRIOS це є територія, земля…

Віталій ДИКИЙ: Гаразд, але ви сповідуєте програму "Україна для українців".

Олег ТЯГНИБОК: Ні, почекайте, ми сповідуємо іншу програму, хоча з другого боку, якщо ви говорите "Україна для українців", то я вам можу задати риторичне запитання: якщо Україні не для українців, тоді для кого?

Віталій ДИКИЙ: Ні, пане Олеже, треба зважити на 130 національностей…

Олег ТЯГНИБОК: Навіть 140, і ми вважаємо, що ніяких проблем бути не може. Є представники титульної нації, є представники нацменшин, і мусить бути законодавчий акт, щоб врегульовувати права і обов’язки одної і іншої сторони, як в будь-якій цивілізованій країні. Більш того, як раз націоналісти здатні забезпечити права в першу чергу для нацменшин. В нашій програмі захисту українців написано чітко про пропорційне представництво для представників національної більшості і нацменшин у всіх органах влади.

Віталій ДИКИЙ: До речі, свого часу це зробив Столипін, пам’ятаєте, коли робив велику реформу.

Олег ТЯГНИБОК: Ну, він це все робив в Росії, а я хочу сказати, що приклади Росії не треба…

Віталій ДИКИЙ: Це є подразником для вас?

Олег ТЯГНИБОК: Я намагаюсь об’єктивно ставитися до Росії і до її історії, і до тієї історії України, яка пов’язана з Росією і з сьогоденням.

Віталій ДИКИЙ: Я думаю, що так чи інакше Росія завжди була нашим сусідом і залишиться ним.

Олег ТЯГНИБОК: Якщо говорити про сусідство, то це має бути рівне сусідство, і сусіди мають один одного поважати.

Віталій ДИКИЙ: Я думаю, що новий міністр закордонних справ щось зробить в цьому напрямку для того, щоб зменшити напругу і ту ескалацію, яка була до останнього дня.

Олег ТЯГНИБОК: Ви маєте на увазі його бізнесові інтереси в Росії?

Віталій ДИКИЙ: Ні, це окрема тема.

Олег ТЯГНИБОК: А ви думаєте, що людина, яка стає чиновником, одразу забуває про свої інтереси, своїх партнерів, зокрема в Росії?

Віталій ДИКИЙ: На цю посаду кандидатуру подав президент України.

Олег ТЯГНИБОК: Ну, виборці, які мають зараз намір голосувати за президента Ющенка, повинні зробити відповідні висновки – кумівство продовжується.

Віталій ДИКИЙ: Наскільки я розумію, ви в певних напрямках підтримуєте президента? Він частково сповідує і ваші інтереси ідеологічні, і кадрові призначення мають бути на підтвердження цих…

Олег ТЯГНИБОК: Але ми цього не бачимо. Він зараз декларує деякі речі, але не реалізовує цього, тому що якби президент цього хотів, він міг би це зробити ще п’ять років тому, коли його каденція тільки починалась, його рейтинг був вище 50%, коли йому можна було махнути рукою і народ підтримав би його ініціативи. Він цього не робив, він формував кадрову політику в інтересах тих же ж любих друзів, які потім його зрадили, а тепер з якої-то радості знову повертаються.

Віталій ДИКИЙ: Але факт є факт, і ми повинні дати йому оцінку.

Олег ТЯГНИБОК: Це жахливий факт.

Віталій ДИКИЙ: Я розумію, що ви не поділяєте призначення пана Порошенка…

Олег ТЯГНИБОК: Даруйте, а він що, професійний дипломат?

Віталій ДИКИЙ: Я знаю, що говорять експерти: в цій царині треба мати зв’язки, досвід. Але так чи інакше в нас є такий синдром одного політика, коли закривають цим політиком різні напрямки і це вважається універсально прийнятним, але мені видається, що фахівці повинні займатися…

Олег ТЯГНИБОК: Абсолютно вірно. До того часу, поки в нас міністрами оборони будуть призначатися люди, які дня не служили в армії, а міністрами економіки люди які до цього не мають ніякого відношення, і будуть нібито посилатися на вірність політичній силі, до того часу в нас і буде така ситуація.

Віталій ДИКИЙ: Слухайте, а куди дівати родичів та кумів?

Олег ТЯГНИБОК: Що значить "куди дівати"? Їх не треба допускати до влади…

Віталій ДИКИЙ: Чекайте, справа в тому, що до Верховної Ради приходять люди по списках, списки ці закриті до сьогоднішнього дня, туди потрапляють не тільки політики, але їх родичі куми, свати, водії і так далі…

Олег ТЯГНИБОК: Продовжуйте: коханки, кухарки приватні, приватні охоронці і так далі.

Віталій ДИКИЙ: Гаразд, вони в парламенті, вони там формують більшість, ця більшість формує уряд, відповідно призначення мають бути взаємоприйнятними, або задовольняти всіх, компромісні фігури, як їх інакше називають. Поки це все відбувається, ми матимемо те, що маємо. Всі дірки в кабміні будуть затулені тими людьми, які будуть компромісними, і ви повинні з цим рахуватися.

Олег ТЯГНИБОК: Компромісними для кого?

Віталій ДИКИЙ: Для політичних сил, які представляють більшість в парламенті.

Олег ТЯГНИБОК: Я думаю, що нація як раз і повинна робити висновки з цього приводу, особливо перед наступними президентськими, парламентськими і місцевими виборами, які швидше за все відбудуться в травні наступного року. А щодо пропорційної системи, це є проблема теперішнього виборчого закону. До речі, в проекті конституції ВО "Свобода", який ми вже давно презентуємо, чітко зазначено, що вибори до Верховної ради повинні відбуватися за пропорційною системою за відкритими списками.

Це означає, що Україна має бути розділена на 450 (ми вважаємо, на 300) округів, і кожна партія в кожному окрузі повинна висунути свою кандидатуру, і тоді в бюлетені разом з назвою партії має бути прізвище конкретного депутата від цієї партії, який у випадку перемоги цієї партії на виборах може стати депутатом. Тоді народ не буде голосувати ні за олігархів, бо якщо якогось негідника, кухарку, коханку або водія помістять у список, то люди не проголосують за цю партію.

Віталій ДИКИЙ: Я згоден, але подібні речі є і в президентському варіанті конституції.

Олег ТЯГНИБОК: Якщо говорити про президентську конституцію, то там є речі, з якими ми погоджуємось, але там є і декілька дуже небезпечних речей, і в першу чергу це двопалатний парламент, якого не можна допустити, бо це є крок до федеративного поділу України.

Віталій ДИКИЙ: Я хочу нагадати, що 22 жовтня відбудеться з’їзд "Свободи". Не є секретом, що вас висунуть кандидатом на посаду президента. Наскільки я знаю, нещодавно в ЗМІ з’явилась інформація, що ви там вже десь зібрали 3,8 мільйони гривень на те, щоб зареєструватися в ЦВК і розпочати свою діяльність. Як ви вважаєте, які ваші шанси і взагалі для чого це вам потрібно? Заявити про себе? Ви людина знана. Задовольнити амбіції, заявити про "Свободу"? Так "Свобода", як стало зрозуміло з подій в Тернополі, має певну політичну вагу і серйозні шанси на вибори, в тому числі, до Верховної Ради.

Олег ТЯГНИБОК: Якщо спортсмен тренується, а потім не бере участь в змаганнях, це не є професійний спортсмен, це просто представник якоїсь групи здоров’я або якогось колективу фізкультури. Хочу вам нагадати, що в лютому минулого року відбулась всеукраїнська конференція ВО "Свобода", де ми ухвалили рішення приймати участь в усіх без винятку виборах. Ми не робили таємниці з того, що будемо висувати кандидата в президенти вже декілька років.

З другого боку для нас важливо на цих виборах подолати декілька міфів, які починають працювати проти "Свободи": скажімо, міф про непрохідність "Свободи". Тернопільські вибори це один з прикладів ламання оцих стереотипів. Крім того, ви напевно зауважили, що те, що говоримо ми, позиції, які ми декларуємо, категорично відрізняються від будь-кого з інших кандидатів в президенти чи навіть від політичних сил.

Що стосується коштів, це дуже делікатна і болюча тема. Наші політичні опоненти постійно піднімають планку і вартість будь-якої кампанії, і ми вже в 2006 році зрозуміли, що без грошей нам буде дуже тяжко однією ідеєю і лише організаційними кадровими структурами конкурувати в боротьбі за владу.

Віталій ДИКИЙ: Ви залучаєте спонсорів?

Олег ТЯГНИБОК: Ми створили так звану економічну раду, яка вже діє три з половиною роки. В більшості областей в нас є такі клуби за інтересами, куди приходять бізнесмени, як правило, це представники малого і середнього бізнесу, це представники нашої партії, дехто навіть є депутатами наших рад, вони залучають своїх друзів, ці своїх друзів і проводять такі круглі столи, на яких розробляють нашу економічну політику і позицію нашої партії стосовно різних процесів економічних, а з другого боку вони шукають можливості фінансового забезпечення.

Я можу сказати, що близько 4 мільйонів ми вже зібрали на виборчу кампанію, цього буде достатньо на внесок. Більш того, якщо у вас буде бажання, щоб я оприлюднив список цих людей, то в мене є список близько 50 наших прихильників і членів "Свободи", які є успішними підприємцями…

Віталій ДИКИЙ: Я зрозумів: ви залучаєте… Але ходять такі розмови, що до вашого фінансування в різні роки мали відношення і Тимошенко за певних умов, і представники ПР, і Коломойський поклав на вас око, бо грошики в нього є. Скажіть, що це таке і де тут правда? Хоча я прогнозую вашу відповідь, але сподіваюсь на відвертість.

Олег ТЯГНИБОК: Я відверто говорю, що це є цілковита брехня. Я заперечую фінансову і будь-яку залежність "Свободи" від будь-кого. Після того, як ми почали набирати вагу, наші опоненти почали нас оббріхувати. А що мені закинеш? Я 8 років був народним депутатом, 7 років депутатом облради, і що, можна сказати, що я десь вкрав, що я зловживав, займався якоюсь корупцією, чи маю заводи, пароходи, фабрики і так далі? В нас немає такого. Відповідно якось треба проти нас працювати, і от почали вигадувати всякі дурниці, а воно ж падає на хороший ґрунт.

Так от я почав збирати тих, хто нас фінансує., і не тільки олігархів, яких ви назвали, тут і Мосад, і ФСБ, і Ватикан, і Америка, і Німеччина, і все що хочете. Так я дорахував до 43 пунктів.

Віталій ДИКИЙ: Так ви багата людина!

Олег ТЯГНИБОК: Я б і не проти, але я ще раз хочу сказати, що ми партія ідеологічна, і ви можете судити за нашими діями.

Віталій ДИКИЙ: Ні, ну про вашу послідовність я не буду нічого говорити.

Олег ТЯГНИБОК: Але я не збираюся бити себе в груди і тут розказувати, бо чим більше я починаю як би оправдовуватися, це починає виглядати смішно. Тому я кажу ні і все.

Віталій ДИКИЙ: Знаєте, приклад 2004-2005 років якось перед очима до цієї пори. Скажіть, де взагалі буде вирішуватися доля президентської кампанії 2010 року? В парламенті, в ЦВК, у Верховному суді чи на вулиці?

Олег ТЯГНИБОК: Ну, у Верховному суді.

Віталій ДИКИЙ: Тобто ви вважаєте, що все рівно судові позови будуть, оскарження, проблеми? Але ж Юлія Володимирівна сказала, що вона визнає результати при будь-якому розкладі.

Олег ТЯГНИБОК: Я вас прошу! Юлія Володимирівна ще недавно била себе в груди і казала, що ніколи в житті не піде на президентські вибори. Цим політикам вірити не можна.

Віталій ДИКИЙ: А я і не вірю.

Олег ТЯГНИБОК: І правильно. І народ вже не повинен їм вірити і не повинен за них голосувати. Не треба голосувати за менше зло. От вони постійно перед виборами приходять і починають людей грузити, плакати крокодилячими сльозами і казати, щоб їм ще раз повірили. Народ починає голосувати за менше зло, а це менше зло росте, росте і потім починається сваволя, яку ми зараз спостерігаємо з тим же Лозинським, з тими ж подіями в Артеку, чи подіями в Полтаві, чи в Одесі. Що цікаво, тепер вже абсолютно не має значення, якого кольору ця влада, носить вона помаранчеві шалики, чи біло-сердечні чи біло-сині. Вони всі чинять сваволю. Сьогодні головний ворог української нації це влада, яка перейшла всі межі. Вони безсовісні, вони вже навіть страх стратили перед людьми, перед Господом, і тому чинять все, що хочуть. Але цьому прийде край, ось побачите, і кожен з них буде відповідати.

Віталій ДИКИЙ: Змоделюємо ситуацію: Тягнибок – президент. Чи будете ви прем’єр-міністра, колишнього президента, лідера опозиції, високопосадових чиновників якимось чином притягувати до відповідальності? Тобто що ви будете робити з тим, що ви отримаєте у спадок? Наскільки я знаю, ви людина послідовна, ви маєте наміри якось діяти – я кажу про люстрацію. Тобто що нам чекати?

Олег ТЯГНИБОК: Тільки очищення влади, основний крок, з якого треба починати. Я вже подавав від імені "Свободи" законопроект до Верховної Ради, який там лежить і напевно вже пилюкою пропав, але ми прийдемо в парламент і його піднімемо. Обов’язково ухвалимо закон про люстрацію, про очищення влади, а вже після того будемо змінювати владу. Будьте певні: кожен з тих, хто причетний до корупції, до розкрадання держмайна, до розбазарювання стратегічних об’єктів, української землі і обман українських селян, до приниження української нації – всі вони будуть відповідати.

Віталій ДИКИЙ: Так нікого ж тоді не залишиться? Вони ж всі одним миром мазані.

Олег ТЯГНИБОК: Нічого. Ми обов’язково введемо смертну кару. От наша перша стаття конституції, цитую: "За злочини проти української нації, української держави та особливо тяжкі злочини проти людини та громадянина вводиться смертна кара". Нам зараз розказують, як боротися з корупцією, так от, використати смертну кару по відношенню до одного-двох чиновників, а решта буде боятися.

Повірте мені, оці сюсі-мусі робляться тільки для того, щоб в каламутній воді ловити рибку.

Віталій ДИКИЙ: А може ці радикальні засобі це вже крайній випадок? Може законодавчо все це можна відрегулювати? Тобто дійсно прийняти такі закони… Знаєте, у нас якась така система дивна: закони приймаються, але не виконуються, або виконуються тільки пересічними українцями, а тих людей, які знаходяться на владному олімпі це не стосується. Так може в цьому плані щось змінити? І не треба смертну кару?

Олег ТЯГНИБОК: Якщо до вашої хати приходить ваш сусід, мило дивиться вам в очі і на ваших очах краде вашу шафу, ви що, будете сидіти і спокійно за цим спостерігати? Які ще можна превентивні методи застосовувати пл. відношенню до тих людей?

Віталій ДИКИЙ: Та я згоден, але все це треба робити демократично, через судову систему.

Олег ТЯГНИБОК: Пане Віталію, я щойно сказав, що перше, що ми зробимо – ухвалимо закон про люстрацію. Ніхто це не буде робити недемократичними методами.

Віталій ДИКИЙ: Є судова система…

Олег ТЯГНИБОК: Її треба реформувати однозначно, бо корумповані суди, правоохоронні органи…

Віталій ДИКИЙ: Ви доведете, що людина має відношення до якихось жахливих злочинів, а судова система за гроші…

Олег ТЯГНИБОК: От, в конституції від "Свободи" розписано, яка має бути реформа влади, в тому числі судової системи. Ми обов’язково будемо боротися за те, щоб в Україні суддів обирали, щоб змінити віковий ценз судді, бо зараз шмаркач на першому курсі вже знає, що він буде суддею через кілька років і думає не про те, як вчити кодекс і бути достойною людиною, а знайомиться з прайсом, і має якогось татусика, мажорика якогось десь в парламенті, сідає на "Лексуси" і збиває людей на дорогах, і ніхто з цих мажорчиків зараз не є покараний, хоча майже кожного тижня ми маємо інформацію про вбивства на дорогах.

Отже виборність суддів, суддів апеляційного суду буде обирати з’їзд суддів місцевих, а суддів і голову Верховного суду – з’їзд суддів України. І дуже потрібен закон про просту і прозору процедуру відкликання президента, депутатів і суддів народом. До речі, на місцевому рівні ми ще рекомендуємо відкликати і керівника міліції і землевпорядника. І обов’язково потрібен закон про персональну відповідальність судді за незаконно ухвалене рішення. І після того, ухваливши конституцію, введемо смертну кару, вони будуть боятися, і тоді ми дуже швидко знищимо корупцію. Я не може сказати, що на 100%, але мінімізуємо.

Віталій ДИКИЙ: У всякому випадку я хотів би, щоб це все робилося…

Олег ТЯГНИБОК: Тільки в законному полі.

СЛУХАЧ: Добрий вечір. Чи розуміє майбутній кандидат в президенти, що люди проголосують і підтримують, якщо ви наведете лад в Тернополі, де у вас більшість, з сміттям, і у Львові буде все гаразд з водою. А питання таке: ви тут торкнулися титульної нації, а чи відомо вам, що в Арабських Еміратах люди, які є корінним населенням, їм при народженні відкладається певна сума грошей, близько 100 тисяч доларів…

Віталій ДИКИЙ: 18 тисяч доларів, і вони, до речі, не сплачують податки, не платять за світло і комунальні послуги.

СЛУХАЧ: Так, і вони по досягненні 18-річчя можуть їхати в будь-яку державу світу навчатися, а потім повертаються спеціалістами. Держава дбає про титульну націю. Чи є у ваших планах таке?

Олег ТЯГНИБОК: Щодо сміття в Тернополі, ви помиляєтесь, "Свобода" не має більшості в тернопільській облраді. "Свобода" має 50 з 120 депутатів. По-друге, існує закон України, який називається "про утилізації твердих відходів" або щось подібне, в якому чітко зазначено, що питання утилізації твердих побутових відходів відноситься до компетенції виконавчих органів влади виключно. Міський голова в Тернополі це представник НУ, групи "За Україну", а голова міської адміністрації є представником ЄЦ. До речі, проблема сміття, яка не тільки в Тернополі є, а й по всій Україні, не вирішувалась 15 років. Тільки-но виникла проблема вивозу сміття, ми моментально скликали сесію облради, викликали міського голову, голову адміністрації і зобов’язали голову адміністрації в двохтижневий термін виділити земельну ділянку під будівництво сміттепереробного заводу, ми виділили 2 мільйони гривень на закупівлю сміттєсортувальної машини, ми виділили кошти для того, щоб в тому селі, де є полігон побутових відходів, побудували дорогу, щоб задобрити, умовно кажучи, тих людей. Тобто все, що залежало від нас, ми зробили. Ви просто не володієте інформацією, оскільки сміття вже вивозиться.

Друге. До чого тут вода у Львові?

Віталій ДИКИЙ: Ну, це людина хотіла так образно дати зрозуміти, що треба навести лад там, де "Свобода" широко представлена.

Олег ТЯГНИБОК: У Львівській міськраді ми маємо 9 з 90 депутатів, і зрештою питання води поступово вирішується. Щодо Арабських Еміратів, то я з вами абсолютно погоджуюсь…

Віталій ДИКИЙ: До речі, там в кожному еміраті різні…

Олег ТЯГНИБОК: Так, там є сім еміратів. На превеликий жаль, таку ситуацію дуже складно організувати в Україні, але сама тенденція захисту титульної нації… Ви ж розумієте, що там все чітко градовано, тобто якісь пакистанці можуть працювати на одних роботах, англійці можуть займати такі-то посади, тобто там все дуже чітко… Але їх дуже мало, їх декілька сотень тисяч тих громадян в Арабських Еміратах, і зрештою вони мають нафту… Але титульну націю треба захищати, ми це робимо зараз і будемо робити, коли будемо при владі.

Віталій ДИКИЙ: Ну, там свої чинники впливу, але так и інакше ми продовжимо цю тему, а зараз наша програма закінчується.