Головному комуністові примарився "жидо-бандеровскій заговор" або на кому шапка горить. Офіційна сторінка Олега Тягнибока

Головному комуністові примарився "жидо-бандеровскій заговор" або на кому шапка горить

Годинник Петра Симоненка за 10000 "зелених"

Плітки про "фінансування "Свободи" олігархами" донедавна розпускали лише анонімні шептуни-провокатори. Самі знаєте, з якого "білого братства". Ця "інформаційна служба ББС (Баба Бабі Сказала)", покликаючись на хіба їй відомі "достовірні джерела", не втомлюється "повідомляти": "Свободу" фінансує Коломойський!.. А також: Ахмєтов, Фірташ, Клюєв, Колєсніков, Черновецький, Балога, ФСБ, "Моссад", Аль-Кайда… (потрібне підкреслити)". Професійні пліткарі так захопилися очорненням "Свободи", що, врешті, самі заплуталися у свідченнях. Одначе, досі якихось більш-менш правдоподібних доказів своїх фантазій так і не наколупали.

Тяжко ж бо шукати чорного кота у темній кімнаті. Особливо, знаючи, що його там нема. Тому дотепер відкрито плести такі небилиці якось язик не повертався. Навіть у запеклих опонентів "Свободи". Вдовольнялися хіба загадковими натяками. Аж ось, з того переляку від української перемоги на Тернопіллі, один з них таки не втерпів.

Головний комуніст, депутат Верховної ради Петро Симоненко на прес-конференції у Житомирі "авторитетно" заявив, що фінансування виборчої кампанії ВО "Свобода" в Тернопільську облраду забезпечив… олігарх Ігор Коломойський.

Яко ревний послідовник більшовицької школи аґітації і пропаганди, Симоненко, звісно ж, і не подумав подати хоч якісь докази. Не спромігся навіть назвати того "пальця", з якого висмоктав такі сенсаційні "факти" (не касиром же самого Коломойського вождь комуністів підробляє?). Натомість, не зморгнувши й оком, примудрився виплести цілу теорію "жидо-бандерівської змови".

Цитуємо мовою оригіналу: "Вы видите, что сделали с выборами в Тернополе в облсовет? Я напомнил представителям этого народа, что в 32 году Гитлера они привели к власти, представители этого народа, а Коломойский профинансировал выборы "Свободы".

"Они сначала привели Гитлера к власти, а потом был холокост!" – не шкодував кривавих фарб із палітри совкового аґітпропу наступник Леніна-Сталіна.

А чого ж йому наступати на горло любій кумачевому серцю пісні? Хіба він один тепер вдається до такого штибу "історичних" (читай – істЕричних) паралелей? Тут уже цілий зведений хор різношерстих політиків і придворних "експертів" швиденько зібрався. З різнокольорових, наче б то вороожих, кланів. І полилося з усіх "незалежних" і "неупереджених" рупорів квиління всіма голоси. Про "загрозу фашизму", яка мало не танками суне з Тернопілля. А завтра, мовляв, посуне просто на "оплот демократії", на святая святих – Верховну Раду! Мусів же й червоний когут свою сольну партію у цьому курнику кукурікнути. Бо ще, чого доброго, навіть вірний вимираючий електорат розгубиться. Забуде, хто тут перший "антифашист" і полум’яний борець з "буржуазним націоналізмом".

Але на цій "антифашистській" ноті пасувало би вже обуритися самому "Всеукраїнському єврейському конгресу". Адже Петро Симоненко недвозначно інкримінував постраждалому народу, що саме за його гроші… прийшов режим Гітлера! Фактично, вождь більшовиків публічно звинуватив дітей Сіону в тому, що вони самі… стали спонсорами Бухенвальду, Треблінки, Бабиного Яру... Може би речники єврейських організацій таки висловили свою оцінку "теоріям" голови парламентської фракції комуністів? Натомість, вони кинулися висловлювати "занепокоєння" результатами народного волевиявлення громади Тернопілля. Сайт "Всеукраїнського єврейського конгресу" у статті з лиховісною назвою "Вы слышите, грохочут сапоги…" не оминув наліпити ярлика на демократичний(!) вибір українців: "И то, что под (мягко говоря) недемократическими, а точнее — расистскими лозунгами Тягнибока подписалось около 34 проц. тернопольчан — печальный колокол по демократии в Украине в целом и по межнациональному миру в частности." Про "одкровення" ж лідера комуністів – ні пари з уст. То з "історичними теоріями" від Симоненка вони погоджуються?

Але повернімося до клявзи нашого "бдітєльного товаріща". Очевидно, ніщо так не гріє душу комуніста, як давня звичка рахувати гроші в кишенях "буржуазних націоналістів". Колись, правда, можна було зробити й "оргвисновки" – організувати "експропріацію", запустити "червону мітлу", розкуркулити, вислати на Сибір "с канфіскацієй імущєства"… Одним словом – "взять всьо і падєліть". На користь "гегемона". А тих, хто вижив – загнати в колгоспи. І змусити гарувати за "трудодні" на "закрама родіни" (читай – на булку, густо намазану ікрою, для номенклатурної касти).

Тепер вже "куда слєдуєт" не донесеш. Часи не ті. Доводиться бавитись у "демократію" і "права людини". Але більшовицька звичка рахувати гроші "буржуазних націоналістів" зосталася. І школу тотальної пропаганди, як кажуть, не проп’єш.

Як викликати ненависть до "класового ворога"? Правильно – розказати про його куркульські статки.

Тому головний комуніст з сумом доповідає своєму електорату: "…на поддержку Тягнибока в Тернопольской области истрачено миллионером порядка 100 тысяч гривен, поскольку область бедная и большие средства там просто не нужны."

Залишається загадкою, звідки комуністам відома така конкретна цифра: "порядка 100 тысяч гривен". Наче б то "Свобода" їм аудит не замовляла… Невже таємні аґенти КПУ, озброєні калькуляторами, снували Тернопіллям і облікували кожен намет, кожен плакат, кожну газету? Навряд. Швидше хтось попросив їх озвучити таку суму. Хтось, кому, з власними мільярдними видатками на кожні вибори, самому не пасує… Хтось, хто водить з комуністами давню кулуарну дружбу… Хтось, кому самодостатня національна сила – також як кістка в горлі…

Таки успішність українців не дає спати ні вірним ленінцям, ні їхнім вчорашнім однопартійцям. За звичкою, вони спокійно почувають себе тільки тоді, коли вся влада країни – в їхніх руках, а всі гроші, відповідно, – в їхніх мішках. Стара брежнєвська номенклатура (і та, що зосталася червоною, і недавно перефарбована) навіть не припускає, що українці можуть стати на ноги. Всупереч їм і без їхнього дозволу.

Проте, замість домальовувати тріску в нашому куркульському оці, може б вожді пролетаріату свої заповітні колоди на світло витягнули? Не ті колоди, які тягав на суботнику "вічно живий" Ілліч, пропагуючи красу дармової комуністичної праці грядущим поколінням піонерів. Бо нардепи від компартії "трудяться на благо народу" далеко не задурно. І є така підозра, що живуть зовсім не "на одну зарплату". Чому б пастирям "гнаних і голодних" не похвалитися своїми "скромними" видатками? Ні! Не на "світову пролетарську революцію"! Навіть не на виборчі кампанії, з рясними відеороликами на найдорожчих телеканалах. Чому б комуністам не висповідатися напівживому електорату про витрати на власне солодке життя?

Оскільки "чіста сєрдєчнава прізнанія" від "розуму, честі і совісті" епохи "застою" годі чекати, прийдеться допомогти освіжити пам’ять. В дусі "перестройки" і "гласності". Не будемо уподібнюватися до всяких шептунів-провокаторів. Тому витягнемо за довгі вуха лише достовірні факти з життя сучасної компартійної "еліти". Почерпнуті, до речі, з відкритих джерел. А факти живописні…

Так газета "Бізнес" ще у жовтні 2003 року (№39 (558)) присвятила нашому аматорові обліку коштів "буржуазних націоналістів" Петрові Симоненку цілу шпальту під назвою "На прохання буржуїв". На тему "аскетичного життя" вождя "гнаних і голодних". У приціл журналістських фотокамер потрапив, зокрема, годинник головного комуніста. Лише цей "пролетарський" хронометр "швейцарської фірми Franck Muller модель Sunset ручної роботи в корпусі з золота 750-ї проби коштує від $10 000" – повідомляє видання. Тобто, – щонайменше 80 000 гривень за нинішнім курсом.

Тільки не подумайте, що це єдина, нажита "нєпасільним трудом", заморська цяцька у житті вождя КПУ! Вже 2007 року, на мозолястій руці цього товариша журнал "ТаблоID" побачив інший аксесуар: "Симоненко носить швейцарський годинник Longines вартістю 2 300 доларів. Звичайно, це дрібничка, порівняно з Franck Muller, проте було б наївно думати, що лідер КПУ позбувся старого годинника. Скоріше, Симоненко не дуже любить, коли журналісти псують йому нерви своїми публікаціями". Тобто, самі ці милі буржуазні дрібнички з колекції головного комуніста якраз і потягнуть… "порядка 100 тысяч гривен". Хто б тут розказував про міфічного "миллионера", з кишені якого, наче б то, "истрачено" саме таку суму на виборчу кампанію "Свободи"?

"Але усі ці дрібнички Симоненка майже дорівнюють сумі, яку дозволив витратити для себе його соратник віце-спікер Адам Мартинюк. Мабуть, комуністи вирішили зробити Franck Muller корпоративним годинником, бо Мартинюк носить саме такий" – провадить на тему часу видання. І конкретизує: "Його аксесуар, як і в Симоненка, виблискує золотом і коштує більше 7 тисяч доларів". Тобто щонайменше 57 400 грн. на наші гроші.

Та не наручним "золотом партії" єдиним справа Леніна жива. Далі "ТаблоID" розповідає просто анекдотичні історії: "… серед журналістів ходять чутки, що лідер Компартії носить не що-небудь, а комплект від "Brioni" вартістю щонайменше 5 000 "зелених". Так, одного разу журналісти нібито стали свідками кумедної історії. Прийшовши на інтерв’ю до вождя українських комуністів, вони побачили на спинці стільчика акуратно розвішений піджак, на якому красувалася лейба київської фабрики одягу "Більшовичка". Проте ґудзики піджака Симоненка говорили зовсім про інше – на них було виведено "Brioni"..."

А тим часом, відомий шанувальник Бориса Моїсєєва, гламурний комуніст Олександр Голуб ще у липні минулого року хвалився тому ж виданню "ТаблоID", скільки йому одному коштує "пролетарський" відпочинок. За його словами, зазвичай літня відпустка у Криму обходиться у 9000 гривень, "якщо відпочивати пасивно". "Але якщо часто відвідувати в Ялті ресторани, боулінг, концерти, виходить 15-17 тисяч гривень", – додає він. Отже ціла переможна кампанія у Тернопільській області багатотисячному об’єднанню "Свобода" коштувала стільки ж, скільки… "активний відпочинок" для п’яти-шести комуністів на пляжі? Саме так! На відміну від усяких пліткарів, ми брехні з пальця не висмоктуємо. Кожен школяр може перерахувати зі слів самих комуністів.

Ну що ж. Принаймні стало ясно, звідки в брудних пліток ноги ростуть. Тепер українець може не сумніватися. Коли котрий уже шептун з таємничим виглядом "інформує з достовірних джерел про гроші "Свободи"", знайте – перед Вами спільник Симоненка. Можливо, навіть комуніст. Або вчорашній комуніст – фарбований лис. Щонайменше, таємний шанувальник. Одне можна стверджувати точно – провокатор. З провокаторами Ви самі знаєте як поводитися. А Петрові Симоненку, очевидно, доведеться детально обґрунтувати свою теорію "жидо-бандерівської змови" в суді. І, сподіваємося, він сам отримає нагоду стати "почесним донором" об’єднання "Свобода". Заплативши за наклеп. Може вже починати збір членських внесків на цю благородну справу. Або гламурні буржуйські цяцьки нести до ломбарду.

P. S. Справедливість є :) І заради неї варто зазначити, що комуністи – ще не найшикарніші тусовщики в клубі мільйонерів під куполом Верховної ради. (Чи просто сором’язливо приховують своє жирування?) Ви можете самі оцінити казкову розкіш решти "слуг народу" (в тім числі й серед так званих "демократичних сил"), скориставшись інтернетом. Наприклад, помилуватися черевиками зі страусячої шкіри, якими Янукович якось вразив європейську еліту у Страсбурзі. Або зіставити маєток Юлії Тимошенко у "Срібній затоці" (Конча-Заспа) з її декларацією про доходи, "від якої хочеться плакати". Найпопулярніше електронне видання ("УП") навіть рубрики веде регулярні: "З життя біло-блакитної…" та "З життя помаранчевої еліти". Щоправда, ніде не знайдете рубрики "З життя буржуазних націоналістів". Важко повірити, що "доброзичливці" досі не замовили накопати на "Свободу" подібного компромату. Та печених фактів чортма. Тому й мусять сердешні з року в рік ті самі плітки у зубах носити.

На жаль, інтернет – поки що недоступна "розкіш" для більшості електорату кольорових політпроектів. Спостерігати увесь смак життя "слуг народу" за склом телеекранів можна хіба поверхово. Часом вони мозолять очі гламурним шиком, скажімо, в програмі Каті Осадчої "Світське життя".