Звідки наші корені, з якого ми роду?. Офіційна сторінка Олега Тягнибока

Звідки наші корені, з якого ми роду?

Василь Марцюк, хресний тато Олега Тягнибока

Родинні корені Олега Тягнибока сягають і Тернопільського краю. Тут живе родина його батька і його матері, родина дружини - Ольги Тягнибок.

Хресний тато Олега Тягнибока - Василь Марцюк народився 1932 року у селі Курівці Зборівського району на Тернопіллі. Це чоловік рідної сестри Олегового батька - Станіслави Марцюк (дівоче прізвище Тягнибок). Василь і Станіслава, які нині є пенсіонерами, усе життя пропрацювали на виробничому об’єднанні "Ватра", де пан Василь обіймав посаду заступника головного інженера. Виховали двох доньок - Оксану і Олександру. Оксана працює фармацевтом в Тернопільській аптеці. Її діти – син Роман та донька Софія - навчаються у Тернопільському державному Технічному університеті. Софія - похресниця Олега Тягнибока, активістка "Свободи".

Олександра Марцюк викладає у Технічному коледжі Тернопільського державного Технічного університету .

Бабця Ольги Тягнибок (дівоче прізвище Демчишин) - Меланія Головацька (Демчишин) – народилася в Старому Збаражі на Тернопіллі. Її батько, прадід Олі, Степан Головацький з 1906 по 1920 роки – був парохом у Збаражі, Старому Збаражі та в селі Шили.

Рідний брат маминого прадіда Михайла Цегельського – отець Теодор Цегельський (1861 – 1939 роки) - родоначальник Струсівських Цегельських на Тернопіллі. Отець Теодор багато літ був парохом Струсова на Теребовлянщині, де прожив більшу частину життя і де народилися його дев’ятеро дітей – Євген, Лев, Роман, Олена, Володимир-Теодор, Анна-Софія, Марія, Микола, Стефанія- Магдалина.

Отець Теодор був відомим суспільно-громадським діячем свого краю. Він належав майже до всіх українських інституцій як у Струсові, так і в Теребовлі, – немало з них сам же й очолював. Заснував "Хлопську раду", збудував церкву і "Народний Дім", створив Касу Задаткову, що згодом дістала назву "Україн-Банк". За спогадами сучасників – дописував на актуальні теми до тодішніх часописів. У родинному архіві зберігається книжечка "Молитви з відпустами", яку о.Теодор уклав і видав ще 1892 року. З натхненням віддавався катехитичній роботі – викладав релігію в школі.

За незвичайну працьовитість о.Теодора називали муравлиною. Після Служби Божої він обходив села своєї великої парафії – Струсів і прилеглі Варваринці, Заздрість, Різдвяни. Знав всіх людей і всі знали його.

Окрім своїх дітей, о. Теодор виховував ще шестеро дітей двоюрідної сестри, яка була вдовою о. Зофійовського. Потім одна із сиріт – Володимира – вийде заміж за відомого математика Мирона Зарицького, а її донька-одиначка Катруся Зарицька, 1914 року народження, стане провідним членом ОУН. Катруся майже з 15 років долучиться до політичної боротьби і проведе в тюрмах (польських, німецьких і большевицьких) – понад 30 років. Вона вийде заміж за відомого патріота-націоналіста Михайла Сороку, з яким познайомиться у тюремній капличці. У тюрмі "Бригідки" народить сина Богдана. Аби дозволили передати немовля батькам, змушена буде оголосити голодування. Збереглися перекази, що у Теребовлі, далеко від людського ока, в одному з дерев Катерина Зарицька разом з двоюрідною сестрою Оленкою організували пункт збору допомоги пораненим воякам УПА.

Події совіцького лихоліття, насильницьке нищення Української Церкви важко позначилися на долі священичого роду Струсівських Цегельських. Троє представників цього роду загинули у боях, 15 – заарештувала радянська влада, з них четверо загинули в тюрмах. Близько двох десятків - вивезено на Сибір, у тім числі семеро неповнолітніх дітей віком 1-2 роки. Серед заарештованих і вивезених членів роду було вісім священиків.