Пророчі попередження "Свободи" 2. Офіційна сторінка Олега Тягнибока

Пророчі попередження "Свободи" 2

ВО "Свобода"

ВО "Свобода"  завжди попереджала український народ про "єдинокровність" політичних сил, представлених в українському парламенті. Партії та мегаблоки,  створені і утримувані олігархічними кланами, а деякі з них підгодовувані ще й  Москвою,  вірно служать своїм хазяям і не мають нічого спільного з українським народом і українською державою. На жаль все те, про що говорила раніше "Свобода", зараз збувається.

Олег Тягнибок :

Вони  грають гру, Партія Регіонів,  БЮТ, ніби - то  вони різні, але ж вони підігрують один одному. Вони грають гру, вони створюють ілюзію, бо їхня конкуренція не через ідеологічні розбіжності. Їхня конкуренція тільки заради того, щоб отримати і забрати в нас, українців, те останнє, що в нас ще залишилось - це земля і стратегічні підприємства, які вони в нас ще не заграбастали. 

"Свобода" Савіка Шустера, вересень  2007 року, 

Кредит МВФ -  порятунок від кризи чи останній цвях в економіку України?

Останнім часом тільки й чутно про кредит в 16,5 млрд. доларів, який  надав Україні  Міжнародний Валютний Фонд .  І хоча уряд Тимошенко і Президент всіляко розхвалюють вигідність кредиту, умови його надання довгий час залишались таємницею навіть для депутатів, які повинні були приймати антикризове законодавство

Свого часу один з "донів",  рицар ордену Святого Станіслава Азаров, перебуваючи на посаді прем'єр-міністра України від Партії Регіонів,  на  зауваження парламентської опозиції  відреагував: " Да пашлі ви...".  Зараз колишні опозиціонери є при владі і вже вони послали  "дона",  не надаючи йому як голові профільного комітету ВР відповідних документів. Коли ж регіонали, нарешті, ознайомились  з вимогами МВФ щодо надання кредиту, вони вщент розкритикували дії уряду Тимошенко щодо виводу України з кризи. Насправді, якби Партія Регіонів була при владі, а БЮТ в опозиції, їхні дії були б з точністю до навпаки: регіонали добре розуміють, куди підуть гроші МВФ - просто розпоряджатись зараз ними будуть не  синьо-жовті, а сердечково - білі з залишками  помаранчевих. Не випала карта Януковичу - не він зараз на прикупі.

Простих людей, звісно цікавить інше - як використають гроші МВФ  і хто їх буде потім віддавати? Ну, хто буде віддавати - тут якраз все зрозуміло:  кредити беруться під гарантії держави, так що віддавати нам і нашим дітям. Не зрозуміло інше. Ще в серпні Юлія Володимирівна всіх нас запевняла, що кризи в Україні немає і бути не може, і взагалі все прекрасно:  на рахунках казначейства накопичилось більше 27 млрд. невикористаних гривень,  золотовалютні резерви НБУ приблизно 37-38 млрд. доларів - тобто гроші в країні є. Правда, Віктор Ющенко говорить інше: уряд "набрався  боргів, як сучка бліх"( з виступу по телебаченню).

Що ж насправді відбувається?

Міжнародний Валютний Фонд, МВФ (International Monetary Fund, IMF ) був створений в червні 1944 року.  Статут МВФ був підписаний представниками 44 країн,  ведучу роль в ньому відіграють США, маючи 17% акцій засновників.  На сьогоднішній день членами МВФ являються 182 країни.

Спочатку МВФ задумувався як механізм спостереження за системою фіксованих валютних курсів, але поступово трансформувався в міжнародну організацію, основна  мета якої - досягнення стабільності в міжнародній економіці. Діяльність МВФ ґрунтується на монетарному підході регулювання економічної діяльності.

Довідка

: Жорстка монетарна політика ( економічна політика дорогих грошей) спрямована на стримування росту грошової маси, обмеження кредитів шляхом підвищення процентних ставок і підтримання штучно завищеного номінального обмінного курсу національної валюти. Вона проводиться для того, щоб зробити позики менш доступними і тим самим понизити інвестиційну активність.

Традиційні вимоги МВФ щодо надання кредитів: перша - забезпечити додаткові надходження до бюджету за рахунок акцизів, рентної плати тощо; друге - підвищення комунальних, енергетичних тарифів до рівня повної  окупності;  третє - обмеження соціальних виплат, тобто замороження заробітної плати, пенсій, допомоги тощо.

Для простих людей це фактично означає:  подальше збільшення плати за газ, електроенергію, воду, інші комунальні послуги, а також за освіту та медичні послуги  при зменшенні реальних доходів.  Як результат - суттєве зменшення платоспроможності населення  і, відповідно, реального споживання товарів та послуг.  А це, в свою чергу, призводить  до зменшення власного виробництва і росту безробіття. Для забезпечення найнеобхідніших потреб людей ( одяг, їжа, елементарні предмети побуту), через той самий монетарний механізм  завищується  курс національної валюти, тобто стимулюється дешевий імпорт  -  відповідно  експортний потенціал власного виробника, який не витримує конкуренції,  понижується.

Україна вже раз чітко слідувала  вимогам МВФ - пам'ятаєте розруху середини 90-их років?  Втрата заощаджень - це теж результат виконання тоді однієї з багатьох  вимог МВФ.  А як ті кредити були використані - невідомо. ( В Росії свого часу були оприлюднені дані про розкрадання "сім'єю" Єльцина "російських" кредитів МВФ). Взагалі, наслідки тодішньої "допомоги" МВФ ми всі добре пам'ятаємо: неймовірна інфляція,  зубожіння, безробіття, криміналізація, розвал сільського господарства, руйнація підприємств і цілих галузей виробництва тощо - це з одного боку, а з другого боку - стрімке, неймовірне збагачення певної купки пройдисвітів, яких ми зараз називаємо олігархами, і відтік десятків, якщо не сотень мільярдів доларів за кордон.  Справжнє, тотальне пограбування України, проведене за рецептурою МВФ.

Ось що писав з цього приводу відомий російський вчений і реформатор Г. Попов ще на початку 90 років: " Смисл моделі МВФ в тому, щоб у світовий ринок включити відсталу країну, зруйнувавши  всі підприємства  та галузі, не спроможні конкурувати на світовій арені з продукцією західних монополій... Ви розвиваєте лише те, що нам ( тобто Заходу) невигідно робити самим, те, що брудно, і т. д. Ваше майбутнє - підлегла роль".

Про подвійні стандарти МВФ говорить хоча б такий факт: якщо, виходячи з функції грошей, нормою для економіки будь-якої країни являється кількість грошей в обігу не нижче 70%  ВВП, то для України цей показник занижений МВФ у сім(!) разів - з 105 млрд. грн.. до 15 млрд. грн. ( реальний зараз - приблизно 50 млрд. дол..).

Є всі підстави вважати, що нинішня фінансово-економічна криза в Україні є не продовженням кризи світової, а спровокована внутрішніми чинниками на догоду МВФ. Спершу популістські, економічно необґрунтовані дії уряду Юлії  Тимошенко, яка думала не про економіку України, а про майбутні президентські вибори - як би сподобатись  виборцю.  Почався шалений ріст цін,  особливо на продукти харчування ( на них в середньому українець тратить 80% своїх доходів). Аби збити інфляцію,  за рекомендаціями МВФ  Національний Банк України  почав проводити заходи жорсткої монетарної політики, тобто вилучати гроші з обігу, тим самим обезкровивши економіку і, відповідно,  понизивши її потенціал до зростання. Далі адміністративними методами "опустили" долар, що дало змогу заробити спекулянтам, які свого часу взяли величезні гривневі кредити: вони скупили долари подешевше, потім, коли  знову штучно підняли курс  долара ( це тоді, коли він у всьому світі падав),  на різниці заробили гривні, які і пішли на погашення кредитів.  Все це дало привід деяким нашим аналітикам  висказати припущення про причетність  Порошенка до цих спекулятивних дій та штучне провокування фінансової кризи в Україні ( наприклад, в інтерв'ю  журналісту інтернет-порталу DELFI директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна).

Спекулятивне коливання долара сказалося  на економіці України, особливо на її експортно орієнтованих галузях. Рейдерська атака на "Промінвестбанк",  до якої були причетні, за словами  голови СБУ Валентина Наливайченка, російська  фінансова структура  а також найвищі посадовці в Україні - серед них і депутати ВР.  Далі паніка населення, стрімке падіння гривні, запізнілі або неадекватні дії Національного Банку, відсутність урядової професійної антикризової програми, бардак у парламенті і... Нарешті мета досягнута: криза, про яку так довго говорили в Україні, нарешті відбулася!  Посилання на інтеграцію української фінансово-економічної системи в світову просто смішні - скажімо, пальне чомусь  в Україні не подешевшало в два рази так само, як у всьому світі!

Олігархи міцно тримали Україну за горло - тепер хочуть придушити її остаточно.

Нав'язувані МВФ  програми реформ для України  вигідні лише розвинутим країнам, оскільки знищення реального сектору  нашої економіки  відкриває  через диктат політики "відкритого ринку"  наш внутрішній ринок  їхнім товарам. Найхарактерніший приклад - сільське господарство, коли Україна, найблагодатніша в світі держава для сільгоспвиробництва , фактично не може себе забезпечити в повній мірі якісними продуктами і ввозить з-за кордону різний, умовно харчовий, непотріб. Крім того, знищення власного виробництва веде до надлишку робочої сили і, відповідно, її здешевлення. Тобто, нам будуть платити все менше і  менше, але робити ми все-рівно будемо - а куди дінешся?  Знову ж таки, це - додаткові робочі руки для брудної роботи у Європі, де наших співвітчизників-заробітчан близько 7 мільйонів.  Довершує картину плата за навчання, медицину тощо - і це при повальному зубожінні.  Ось чому населення України зменшується,  ось чому знижується рівень освіти і, відповідно, шанси зайняти Україні достойне місце серед  технологічно розвинутих країн світу.

Україну цілеспрямовано, використовуючи продажний уряд,  виштовхують на задвірки цивілізації. Їй визначили роль сировинного придатку технологічно розвинутих країн.                                                                                              

МВФ - один з інструментів виконання цих планів. Найогидніше те, що наша так звана "еліта", вкупі з президентом, прем'єром і депутатами, всіляко підтримує таку нищівну для України політику МВФ - бо мають свої , досить конкретні, інтереси від проведення такої руйнівної для держави стратегії. 

Тимошенко і Ющенко, розігруючи роль перед людьми непримиренних супротивників, мало не ворогів, на диво одностайні в прийнятті умов, які диктує Україні МВФ.

Куди ж все-таки підуть гроші МВФ? В першу чергу на підтримання банківської системи. Як заявила Юлія Володимирівна, для неї головне - врятувати банки.

Останні три роки банки брали дешеві кредити за кордоном  і надавали їх в Україні вже під значно вищі відсотки.  Тільки в цьому році за дев'ять місяців доходи банків зросли в півтора рази  - а нам говорять про фінансову кризу!  Банківські кредити йшли на розвиток виробництва -  це були споживчі кредити. Тобто ми купували їх товари (частка імпортних товарів  на споживчому ринку України більше 95%)  за їх же гроші в кредит, при цьому даючи роботу їхнім виробникам  і сплачуючи завищені відсотки  "нашим" банкам ( хоча вже 50% банків належать іноземцям). Тепер, коли настав час віддавати кредити, банкіри зарепетували - валиться банківська система!  В цьому році потрібно виплатити  8 -10млрд. дол.., в наступному ( рік пікових виплат) - вже 40 млрд, Зовнішній борг України складає 100 млрд. дол., перепрошую - вже 116,5 млрд. дол.

Металургія лягла. Кажуть, винувата світова криза. Але... Собівартість  однієї тони нашого металопрокату - $520-530, а китайці вже продають метал по ціні  $450, тобто наша металопродукція абсолютно не конкурентноспроможна.  А як вона може бути конкурентною, якщо метал виплавляється на домнах, побудованих більш ніж півстоліття тому? Наші металурги отримували в п'ять-шість разів меншу заробітну плату, ніж їх колеги за кордоном (про умови праці мовчимо). Металургійні магнати казково багатіли, при цьому не вкладаючи грошей в реконструкцію заводів, які їм дістались задарма - от і результат. А тепер рятуй їх! Юлія Володимирівна закликає нас затягти тугіше паски, -  а де уряд  був раніше? І куди вже затягувати паски пенсіонерам з пенсією в 500 грн.? А може, потрібно затягнути не паски, а мотузки, і не на поясах?

Ось тут і з'являється МВФ. У відповідь на надання кредиту

Україна взяла на себе зобов

'

язання на два роки заморозити соціальні стандарти, зменшити підтримку                   Нац банком гривні, підняти ціни на комунальні послуги і, головне,

дозволити продажу земель сільськогосподарського призначення!

Крім того, Кабмін зобов'язується два роки не збільшувати мінімальну заробітну плату до рівня прожиткового мінімуму, не підвищувати заробітну плату бюджетникам, зрівняти ціни на газ внутрішнього видобутку, який споживає населення,  з рівнем  ціни на газ імпортований, а також зменшити дотування на газ для потреб теплових комунальних підприємств! Ну і, звичайно, Кабмін повинен підготувати список підприємств для приватизації: скоріше всього йде мова про енергогенеруючі підприємства та інші стратегічні об'єкти, які в розвинутих країнах все більше переходять у державну власність як базові галузі, що гарантують незалежність національної економіки.

За рахунок кредиту МВФ олігархи поправлять своє фінансове становище  - а ми однозначно станемо ще бідніші.  Україна як держава остаточно втратить залишки спочатку своєї економічної свободи, а потім і політичної незалежності.

Класичний приклад Аргентини, яка свого часу сліпо слідувала порадам МВФ.

До початку 90-их років Аргентина була країною з розвинутою економікою і продовжувала динамічно розвиватися далі. Аргентина виробляла в себе практично все - від автомобілів до телевізорів, від текстилю до найскладніших виробів військово-технічного комплексу. Сільське господарство давало чималу частку ВВП . Загибель аргентинської економіки почалася в 1991 році, коли Аргентина, аби стримати ріст інфляції, почала політику лібералізації  під супроводом МВФ. Не перераховуючи всіх вимог до Аргентини, якими обумовлював свої кредити МВФ, скажемо тільки про кінцеві результати такої "допомоги": безпрецедентний дефолт в 2001 році; параліч або повне знищення системоутворюючих для країни галузей, окрім нафтової; імпорт зараз в декілька разів перевищує експорт; відтік, втеча підприємств  в сусідні країни, в першу чергу в Бразилію;  продаж іноземцям найкращих вітчизняних підприємств (навіть Національний банк було продано); величезні борги, які постійно і невпинно зростають  -понад 100 млрд. дол. при населенні 37 млн. чол.; повна економічна і політична залежність від США, до долара яких міцно прив'язана національна валюта.

Якщо говорити про більш близькі до нас країни (Чехія або Польща), то вони  або відкрито ігнорували вимоги МВФ, або тільки робили вигляд, що їх виконували. Польща, після півроку експериментів з "шоковою терапією", змінила свій економічний курс  на більш національно виважений. Але найразючішій приклад - це Китай. Китай двадцять років дотримується курсу, прямо протилежного рекомендаціям МВФ - і результати просто неймовірні. Щось подібне намагається робити і "бацька" Лукашенко в Білорусії.

Генрі Кісінджер якось обмовився: "... діяльність МВФ провокує падіння урядів і загострює соціальну напругу в ряді країн світу.  Стратегія МВФ стає джерелом внутрішніх труднощів, і це веде до того, що країни віддаляються від Заходу".  Ще більш категорично висловився в своїй нобелівській промові Сюзан Джордж: "Модель ...                   ( мається на увазі модель МВФ -

автор

) пішла на користь західним банкам... З 1982 по 1990 р.р. тільки у вигляді відсотків від третього світу ними отримано більше 700 млрд. дол.., що зробило безнадійним стан майже всіх країн, де вона застосовувалась".

Про згубну для України політику МВФ не раз ґрунтовно писали іі вітчизняні вчені, зокрема академік НАН України , директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України  Юрій Пахомов

Чому ж тоді наша вища влада, тобто Ющенко, Тимошенко і Верховна Рада, діють всупереч  власного українського досвіду і не враховують досвід інших країн?  Вони що, не розуміють всього цього?  Не будьмо наївними - добре все розуміють! Ще й як добре!  Але ми тут з вами до чого? Ми - народ. Але народ не їхній.

Влада у нас давно антиукраїнська, от тільки ми,  українці,  ніяк не можемо  цього зрозуміти.

Олег Тягнибок :

Тільки тоді ми будемо мати економічно потужну, соціально захищену державу, коли національна справедливість в цій державі буде панувати, коли всі будуть визнавати, хто є господарем на цій землі. .. Буде справедлива національна держава - буде справедлива держава в соціальному плані і в економічному плані.

"Свобода" Савіка Шустера, вересень  2007 року, 

Сергій Костюченко