Перелік кандидатів ВО "Свобода" на виборах до Тернопільської обласної ради. Офіційна сторінка Олега Тягнибока

Перелік кандидатів ВО "Свобода" на виборах до Тернопільської обласної ради

1. Олег Сиротюк

Народився 1978 року в Тернополі. Батьки - уродженці Зборівського району - навчали синів ( у Олега двоє братів) сумлінності і працелюбності. Середню освіту здобув у загальноосвітній школі №12. Паралельно навчався у дитячо-юнацькій спортивній школі та у Тернопільській художній школі. Його юність - це спортивні турніри, поїздки Україною, перемоги у Міжнародних та всеукраїнських змаганнях з волейболу та з бігу. Бере участь в олімпіадах, які організовує Мала академія наук. Належить до Товариства творчої молоді "Відродження" - поглиблено вивчає історію України, географію, математику, пише науково-дослідницьку роботу з економіки.

З 1992 року належить до Національної скаутської організації "Пласт". Зі свободівцями знайомиться під час перебування в одному з молодіжних таборів у Карпатах. "Я спочатку познайомився з людьми, з їхніми поглядами і переконаннями. А потім і з самою політичною силою" ( з інтерв'ю). Ввійшовши до лав "Свободи", знайомиться з працями ідеологів націоналізму - Донцова, Сціборського, Міхновського.

У 1995-2000 роках навчається у Тернопільській академії народного господарства. Займається науково-дослідною і пошуковою роботою, бере участь у десятках науково-практичних конференцій. Стає стипендіатом Міжнародного фонду "Смолоскип". Навчання закінчує з червоним дипломом.

Керує громадськими організаціями, зокрема національно-патріотичним Об'єднанням студіюючої молоді "Зарево". Працює на приватних фірмах міста. Тернопільською "Свободою" керує з часу створення - з 1999 року. З 2008 року керівник Центру національно-патріотичного виховання української молоді.

Нині здобуває другу вищу освіту - юридичну - на факультеті післядипломної освіти Київського Національного університету ім. Т. Шевченка.

2. Леонід Бицюра

Народився 1977 року в Тернополі. Після Економічного ліцею вступає до Тернопільської академії народного господарства, яку закінчив з відзнакою і рекомендацією до вступу в аспірантуру.

Набував досвіду роботи на державній службі. Працював головним спеціалістом оргвідділу Тернопільської райдержадміністрації, головним спеціалістом Тернопільського районного відділу Пенсійного фонду України, головним інспектором фінансового управління Тернопільської райдержадміністрації.

Тоді ‒ активно цікавиться політикою та політологією - шукає ідеологічну основу, яка мала б стати об'єднавчою для українських державних службовців. Вирішує, що такою основою може бути лише націоналізм. "Націоналізм - це не штучно придумана теорія, ані політичний проект. Тут все дуже просто. Є ідея, є інтереси нації. І всі помисли та вчинки підпорядковуються цим абсолютно зрозумілим і близьким кожному українцю поняттям".

Працював економістом, потім юристом на приватних фірмах. Був заступника голови правління Тернопільської громадської організації "Правнича спілка".

Зі свободівцями - з 2004 року.

У 2006-му став депутатом Тернопільської міської ради від Всеукраїнського об'єднання "Свобода". У Тернопільській міській раді очолював постійну депутатську комісію з питань дотримання законності. Від жовтня 2006 року працював заступником міського голови Тернополя.

Закінчив Академію адвокатури України за спеціальністю "Правознавство". Член Спілки юристів України, має чимало нагород за юридичну практику, зокрема, орден "За заслуги" ІІІ ступеня.

Два його захоплення ‒ спорт (рукопашний бій) та історія. Переконаний, що історичним подіям властива циклічність, тож з минулого можна почерпнути знання, які стануть у пригоді сьогодні.

Одружений. Разом з дружиною Наталею виховують сина Макара і доньку Дарію.

3. Марія Чашка.

Народилася 1975 року в Тернополі. Закінчивши школу, вступає на заочне відділення філологічного факультету Тернопільського державного педагогічного університету. Здобуває фах вчителя української мови та літератури, зарубіжної літератури.

Уже під час навчання в педуніверситеті працює вихователем дитячого садочка. Отримавши диплом учителя, викладає зарубіжну літературу в початковій школі села Домамориця на Тернопіллі. Нині Марія Чашка - вчитель української мови та літератури в Тернопільській класичній гімназії.

Усе життя Марії пов'язане з утвердженням національної ідеї, з українством. У 1990 році вступає до культурно-просвітницької громадської молодіжної організації "Товариство "Вертеп" і поринає в роботу. З 1992 по 1996 роки "Вертеп" організовує патріотичні поїздки молоді Східною та Південною Україною. Вертепівці несуть в зросійщені регіони України патріотичну пісню, організовують просвітницькі акції ‒ розповідають про найважливіші події історії, одвічну боротьбу українського народу за незалежність.

Минулоріч Марія Чашка стала головою товариства "Вертеп". "Друга гілка нашої роботи, ‒ розповідає - пошук і збереження автентичного фольклору Тернопілля". Вертепівці відтворили і виписали весільний, купальський, різдвяний обряди.

Вивчають місцеву вишивку, писанкарство, організовують майстер-класи з творення писанок для тернополян.

Марія заміжня. Разом з чоловіком Геннадієм виховують троє дітей - синів Василя та Олексія, доньку Оленку. Унікальна здатність Марії - на все знаходити час...

4. Василь Павук

Художник, літератор, публіцист, громадський діяч. Народився 1967 року в селі Шибалин Бережанського району. Ще в дитинстві проявив любов і хист до малювання. Закінчивши Бережанську художню школу, вступив до Косовського художнього технікуму (нині це інститут). Відслуживши у війську, працював в редакції літературно-мистецького, історико-краєзнавчого альманаху "Жайвір".

У цей період життя багато малював. Мав персональні виставки живопису та графіки у Бережанах і Тернополі. Його роботи експонували на виставках екслібрису в Італії, Мексиці, Туреччині. У 1992 році на міжнародному конкурсі-виставці екслібрису в Італії отримує нагороду - срібну медаль. Пише поезію - видає поетичну збірку.

Служив старшим братом церкви села Шибалин. Засновує, видає і редагує громадсько-політичну газету "Разом".

У 2002 році Василя Павука обирають сільським головою Шибалина. Тепер будує до рідного села електромережу завдовжки 15 км, встановлює нову цифрову телефонну станцію, разом зі сільськими громадами будує та освячує дві греко-католицькі церкви - у селах Шибалин, та Комарівка.

На творчість уже майже не залишається часу - хіба вночі. Василь ліпить фігури апостолів Петра і Павла - нині їх встановлено біля церковних воріт; проектує пам'ятний знак зв'язковій генерала Шухевича ‒ своїй односельчанці Галині Дидик - цей знак у Шибалині відкрили два роки тому. "Нині я насамперед сільський голова - працюю для своїх односельчан. Але у пам'яті людей хотілося б залишитися ще й художником", - зізнається Василь Павук.

Василь Павук - голова Бережанської районної організації ВО "Свобода".

5. Володимир Стаюра

Народився 1966 року у селі Буцнів на Тернопіллі. Закінчує Тернопільське професійне училище, згодом - Тернопільський приладобудівний інститут, здобуває фах інженера-механіка.

Після служби у війську працює на Тернопільському виробничому об'єднанні "Оріон". Тоді бере активну участь у створенні "Народного руху за перебудову", "Просвіти", "Меморіалу". Входить до політради "Народного руху", згодом очолює товариство "Просвіта" .

Приватним підприємництвом займається з 1997 року. Нині - директор підприємства "Тернопільська інвестиційна компанія "Галичина", голова благодійного фонду "Фундація українських меценатів", голова громадської організації "Український центр громадських ініціатив".

Одним з найщасливіших періодів свого життя вважає 1990-1992 роки - робота в експедиції "Забуті могили". "Цю унікальну експедицію, - розповідає Володимир, - організовував журналіст Сашко Кривенко, який кілька років тому трагічно загинув. Ми знаходили і відновлювали могили січових стрільців, воїнів УПА та УГА.

Готували про віднайдені поховання фото- і відеоматеріали, заповнювали анкети про могили. На Тернопіллі працювали у трьох районах - Зборівському, Підгаєцькому і Шумському - тутешні краї пов'язані з історією УПА і мають багато військових поховань".

Ще один хвилюючий момент життя - Володимир піднімав перший офіційний український прапор над міською радою Тернополя.

Разом з дружною Любою виховують сина Максима.

6. Олексій Кайда

Олексій КАЙДА народився в Бердянську на Запоріжжі. Перше осмислення національної гідності прийшло на уроках української літератури у 9 класі - учителька знайомила учнів з творами заборонених українських письменників. У 1988 році з її ініціативи було зорганізовано перший і єдиний вертеп у Бердянську. До нього увійшов і Олексій Кайда. "Ми й не знали, як це робиться. Був, фактично, набір щедрівок і колядок, з якими приходили до родичів і знайомих. Але люди до першої ночі не сідали за стіл, бо знали, що їде вертеп. А проводжали нас зі сльозами на очах" (з інтерв'ю). Олексій був одним із засновників товариства української мови ім. Тараса Шевченка у Бердянську. У 1989 році вступає до Львівської політехніки. "Мені було байдуже, у якому виші вчитися. Я вступав до Львова. Тут була революція, тут були важливі для України події" (з інтерв'ю).

У Львові Олексій поринає у політичне життя. Бере участь у мітингах і демонстраціях. Збирає і надсилає зі Львова до Бердянська патріотичну літературу. Перевозить друкарські машинки, на яких на Сході України друкують листівки. Проти нього, його рідних та друзів організовують провокації. Одна з них закінчилась трагічно для Олексієвого брата - він залишився інвалідом. Після проголошення Незалежності на два роки припиняє політичну діяльність. "Було розчарування. Коли прийшли перші демократи, вони нічого не змінили" (з інтерв'ю). У політику повертається у 1993 році. Бере участь у студентських загонах, які їдуть до Києва пікетувати Верховну Раду на знак протесту проти підписання масандрівських угод. Вступає до лав партії. Відтоді зі "Свободою". Працював у виконкомі Винниківської міської ради, потім помічником народного депутата Олега Тягнибока, помічником голови Львівської обласної ради, заступником міського голови м. Винники. Закінчив Українську академію державного управління при Президентові України в Києві. Депутат Львівської обласної ради, керує секретаріатом ВО "Свобода".

Два роки поспіль - у 2007 та 2008 роках - експертна група у складі 37 журналістів, політологів, соціологів визнає його кращим де путом Львівської обласної ради - зі 120 обранців.

Одружений. Разом з дружиною Оксаною виховує сина.

7. Василь Хомінець

Народився 1973 року в селі Виноград Коломийського району на Івано-Франківщині. Закінчує Хмельницьке педучилище, згодом історичний факультет Тернопільського педуніверситету.

Викладає історію в сільській школі на Хмельниччині.

1990 року вступає до Народного Руху України та стає одним з ініціаторів створення в Хмельницькому Спілки незалежної української молоді. Вступає до Конгресу українських націоналістів. Бере участь у всеукраїнських акціях "Україна без Кучми" та "За Правду".

Пише політичні коментарі до "Нової Тернопільської газети". Займається підприємництвом. У 2004-му стає активним учасником помаранчевих подій.

В березні 2005-го року Василь Хомінець очолює один з найвідсталіших на Тернопіллі районів - Лановецький. Прийшовши в райдержадміністрацію, організовує акцію "Поспішаймо робити добро". Подає приклад - третину кожної своєї зарплати віддає малозабезпеченим людям. Організовує друзів-підприємців, аби вони брали шефство над школами, дитячими садочками, над малими селами Лановеччини.

Відновлює активне життя в районі - у 20 найбільших селах створює футбольні команди. На прохання жителів Лановців переводить усі будинки на індивідуальне опалення. Тим часом район за соціально-економічними показниками зі 17 місця в області "пересувається" у п'ятірку кращих. Василь Хомінець зізнається, що понад усе любить спілкуватися з людьми.

Нині навчається на факультеті Вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України.

Член Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Разом з дружиною Вікторією виховують доньку Владиславу.

8. Юрій Малецький

Народився 1979 року в Тернополі. З дитинства слухав розповіді про героїчне минуле українського народу. Дід Юрія по татовій лінії - Михайло Малецький, якого не стало чотири роки тому, - належав до лав УПА. Берегли священні спогади і в маминій родині - рідний брат бабусі, повстанець Петро Лісний, загинув у лютому 1945 року в бою з енкаведистами - в лісі, під селищем Красне.

Юрій закінчує Папський Університет "Реджіна Апостолорум" (м. Рим, Італія), згодом - Львівський Національний Аграрний Університет за спеціальністю Менеджмент Організацій.

Викладає християнську етику і мораль у Тернопільському училищі, переходить на роботу до українсько-італійського підприємства "АГРОКАП" - заступником директора, менеджером зовнішньоекономічної діяльності.

Зі "Свободою" з 2006 року. Разом з дружиною Ольгою виховують сина Романа.

9. Ярослав Галяс

Народився 1970 року в місті Борщеві на Тернопіллі. Здобуваючи середню освіту, паралельно навчається на відділенні духових інструментів музичної школи, яке закінчує з відзнакою.

1987 року вступає до Київського політехнічного інституту на факультет хімічного машинобудування. На третьому курсі стає членом культурологічного, етнографічного товариства "Щире братство" До "Щирого братства" належать переважно студенти Київських вузів. Вони цікавляться історією, зокрема періодом козаччини. Організовують два кінні походи - з Києва до Канева та з-під Полтави до Запоріжжя. Мандруючи селами Наддніпрянщини, розшукують, а потім обмінюються етнографічними та культурологічними знахідками.

У 1991 році Ярослав також стає членом Пласту, співзасновником пластового куреня "Вовча ліга".

Здобувши спеціальність інженера-механіка, йде служити у прикордонні війська.

Навчається у Львівській філії Української Академії державного управління при Президентові України. Захищає магістерську роботу: "Політична доктрина українського націоналізму".

У 2000-2002 роках був на заробітках у Південній Кореї.

Працював у ВАТ "Київметробуд" начальником монтажної дільниці ліфтового обладнання.

У "Свободі" Ярослав разом з братом Сергієм - співзасновником Тернопільського товариства "Вертеп".

Націоналізм, - розповідає Ярослав Галяс, - з давніх часів був притаманний усій моїй родині. Дядька - Петро Козак - закатували в НКВД у 1941 році в Мельниці-Подільській Борщівського району. Опісля всю родину зі села Залуччя Борщівського району вивезли на Сибір. Маму пізніше реабілітували".

10. Назар Яворський

Народився 1981 року в Тернополі у патріотичній родині. Націоналістом Назара виховує бабуня Катерина, на честь якої він пізніше назве свою доньку. Бабунин брат, - розповідає Назар Яворський, - служив у Першій українській дивізії в ранзі поручника, був пластуном.

Як і його славний родич-повстанець, у 1995 - 1999 роках Назар належить до Пласту. Відбуває два найважливіші для кожного пластуна міжкрайові вишколи "Золота булава" та "Лісова школа".

Закінчує Тернопільський державний технічний університет. За фахом - інженер-механік, спеціаліст з технології машинобудування. За час трудової діяльності працює на кількох приватних підприємствах Тернополя.

Один з організаторів Всеукраїнського Фестивалю Молодіжного Мистецтва "Нівроку"; співзасновник та голова Тернопільської міської громадської організації "Патріот України. Галицькі Сотні" (2006 рік). Очолює Тернопільську міську громадську організацію "Патріот України".

До лав Всеукраїнського об'єднання "Свобода" вступає 2005 року. За списками "Свободи" балотується до Тернопільської міської та Тернопільської районної рад, Верховної Ради України.

Від минулого року - заступник голови Тернопільської обласної "Свободи" з молодіжної політики. Переконаний, що дієву українську молодь можна виховати через поєднання фізкультури, спорту, пропаганди здорового способу життя та навернення до історичної і культурної спадщини українського народу.

Доньку Катерину виховує разом з дружиною Оксаною.

11. Андріан Гутник

Народився 1968 року. Закінчує з відзнакою професійне училище. Після служби у війську продовжує навчання на економічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка за спеціальністю економіка підприємства. Захищає дипломну роботу "Економічна роль спільних підприємств при формуванні ринкової економіки України".

Працює комерційним директором на приватному деревообробному підприємстві в Тернополі. Засновник спільного Голландсько-Українського підприємства "ГолУкрінвест ЛТД", засновник і Генеральний директор ЛТ "Промисловий Дім" (підприємство розташоване у Тернополі та в селі Млинівці Зборівського району). За час свого існування "Промисловий дім" інвестує значні кошти в деревообробне обладнання та реконструкцію приміщень, створивши більше 100 робочих місць. Зауваживши, як у Зборові громада разом зі священиком відновлюють церкву "Новомучеників українського народу", Андріян долучається до реконструкції храму.

Голова спостережної ради акціонерного товариства "Комплекс водних видів спорту". Упродовж семи років працює над утіленням проекту аквапарк "Пляж" у Львові, який відкрито у 2008 році. Нині в аквапарку щомісяця оздоровлюють та навчають плаванню дітей із багатодітних сімей та дітей-сиріт. Андріян мріє, аби кожна українська дитина змалечку навчилася плавати. Найбільша радість в житті - приносити радість іншим людям.

Разом з дружиною Оленою виховує двох доньок - Анастасію та Софію.

12. Сергій Надал

Народився 1975 року в Тернополі. Захоплення дитинства - спорт, зокрема плавання.

1990 року Сергій вступає до Тернопільського комерційного інституту, який закінчує 1995 року.

З 1993-го навчається на заочному відділенні Тернопільського інституту народного господарства. У 2001 році закінчує магістратуру і одержує ступінь маґістра фінансів.

З липня 1994 року працює в Державній податковій інспекції Тернополя на посадах ‒ від державного податкового інспектора до начальника управління.

З 2005 року працює в Державній податковій адміністрації Тернопільської області, а з липня 2007-го - на посаді першого заступника голови ДПА в Тернопільській області.

Нині у партії, як і в 2006 році, коли Сергій у списку ВО "Свобода" балотувався до Тернопільської обласної ради, курує фінансово-економічними питаннями. Зокрема тими, що пов'язані з наповненням бюджету області, зі зменшенням податкового навантаження на малий та середній бізнес.

Переконаний, що націоналізм - це саме та ідеологія, яка може допомогти Україні піднятися економічно. Адже на основі націоналізму свого часу постали усі країни Європи.

Мама - Любов Степанівна - працює лікарем в Тернопільській лікарні швидкої допомоги. Брат Ігор - лікар в Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні.

Одружений. Разом з дружиною Оленою виховують доньку Анастасію.

13. Анатолій Фарцабей

Народився 1983 року у селі Велика Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області. В шкільні роки займається спортом, бере участь у шкільних легкоатлетичних олімпіадах. У 2006 році закінчує Тернопільську філію "Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу". Спеціальність - економіка підприємства.

У сім'ї дружини,- розповідає Анатолій,- почув розповіді про повстанське минуле Тернопільського краю - бабуня дружини, з якою ми разом мешкаємо, була зв'язковою УПА. Це було справжнє відкриття. Почав більше цікавитися історією, героїчним минулим України. Так прийшов до націоналістичної ідеї".

Анатолій шукає однодумців, з якими міг би розділити свої погляди і переконання. У 2005 році вступає до Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Нині він - заступник голови Тернопільської міської організації з організаційних питань.

До "Свободи", - каже Анатолій, - мене привела національна ідея і прагнення знайти вищу, вагомішу мету життя".

Працював на фарфоровому заводі, згодом - на приватних підприємствах Тернополя. Нині керує відділом маркетингу в одному з приватних підприємств.

Разом з дружиною Любою виховують доньку Юліану.

14. Роман Навроцький

Народився у селі Токи Підволочиського району Тернопільської області.

Уже в 11 класі починає цікавитися засадами українського націоналізму ‒ ознайомлюється з працями Донцова та Міхновського. Після закінчення школи вступає до Львівського Національного Університету імені Івана Франка. Тут знайомиться з одногрупником-пластуном і відтоді бере активну участь у всіх подіях націоналістичного спрямування.

У 2002 році, ще студентом, стає активним учасником акції "Україна без Кучми". Член руху опору "За правду".

Закінчивши університет, працює викладачем у Закарпатському інституті економіки і підприємництва. Пропагує націоналістичну ідею на Львівщині, Тернопільщині та Закарпатті. Почувши виступи Олега Тягнибока на Тернопіллі, розшукує своїх однодумців і в 2005 році вступає до Всеукраїнського об'єднання "Свобода". В цьому ж році очолює Підволочиську районну організацію.

Захоплюється історією. Збирає свідчення очевидців далеких героїчних подій. Попри зайнятість, завше відшукує вільну хвильку, аби поспілкуватися з прадідом Романом і послухати його розповіді. Свого часу прадід Роман переховував в себе вдома повстанців, ризикуючи не лише своїм життям, а й життями двох доньок.

Вважає, що нація має бути здоровою і сильною - як духом, так і тілом. Узагалі не вживає алкоголю, не палить. Належить до руху "Твереза Україна".

15. Анатолій Вітів

Народився в Карпатах - в селі Опорець на Сколівщині. Націоналістичні погляди сформувалися у ранньому дитинстві. Коли родина збиралася увечері в бабці на Різдво за столом, старші члени сім'ї згадували події, у яких брали активну участь, а діти слухали. "Відволікаючись іноді від розмов, вони дивилися на нас, малих. І махали рукою: "Та вони ще, певно, нічого не розуміють. А ми всмоктували, як губки, бунтарський дух, причетність до героїчного минулого свого народу. І понині, коли дивлюся на Карпати, перед очима постає далека хоч і не бачена мною боротьба" (з інтерв'ю).

Закінчує школу, Стрийське училище, за скеруванням їде на роботу до Дніпропетровська. Після служби у війську їде на роботу до Львова. Одного дня йому радять більше не приходити на комсомольські збори. "Твої радикальні думки можуть призвести до того, що з тобою буде працювати КДБ". Потім почалася Горбачовська відлига. В житті Анатолія з'являються мітинги, самвидавська література. "Скільки б не говорили політики, що у Перебудови були економічні передумови, вважаю, що були вони національними. Кожен народ хоче жити в своїй державі" ( з інтерв'ю). Коли Анатолій довідався, що формується група, яка охоронятиме мітинги, - це його привабило. Набирає групу з 25 осіб, яка вливається у Варту Руху. Після того все життя пов'язано з боротьбою за незалежність. Коли зрозумів, що ліберальні партії рухаються не туди, став одним із засновників партії. У підвальному приміщенні на вул. Лесі Українки у Львові разом з друзями писав програму партії, яка викликала фурор у політиці. Доля закинула Анатолія на Волинь. Понад десять років керує Волинською обласною організацією ВО "Свобода". За цей час, стверджує, у поглядах нічого не змінилося. Тільки посилилася певність, що ідея, яку він втілює, таки переможе.

16. Марія Бойко

Марія Бойко народилася 1960 року в селі Завидів Острозького району Рівненської області. З родини українців, переселених під час операції "Вісла" - її дід був дяком в українському селі Терка, що біля Перемишля.

У ті далекі часи, - розповідає Марія, - розривали родини, розселяючи рідних людей в різні села та міста". Одного діда Марії заслали на Рівненщину, другого - на Донеччину.

Коли Марії виповнюється три роки, батьки приїжджають на Тернопілля - в Козову. Маму виганяють з роботи, довідавшись, що в родині є священики. Батько заробляє на життя в кузні - працює ковалем. Живуть у найнятому помешканні.

Маленьку Марію забирає до себе рідна сестра батька Розалія, яка була заміжня за священиком Левом Савицьким (отець Савицький понад 40 років правив на парафії села Вівся Козівського району). Розалія з чоловіком не мають своїх дітей і дуже полюбили Марію. Вони виховують патріоткою, вчать не боятися говорити правду.

Радянська пропаганда не дозволяє хрестити дітей, але до священика Савицького потай повсякчас приїздять батьки з немовлятами. Марія стає хресною мамою для багатьох українців - тримає їх до хреста за заштореними вікнами...

Патріотизм і любов до українського притаманні усій Маріїній родині. Рідний брат її батька - Володимир Бурмич - був стрільцем сотні УПА "Бурлаки" на псевдо "Цвіркун". Загинув у 1944 році. Другий татів брат належав до сотні Чорного.

Марія закінчує Львівський торгово-економічний інститут. Спершу працює операційною санітаркою. Нині - приватний підприємець. Має приватну юридичну контору. Хобі Марії Бойко - квіти. У "Свободі" ‒ разом зі своїм чоловіком Михайлом.

17.Олег Любінський

Народився 1965 року в Тернополі. Виховується в атмосфері українського патріотизму, любові до українських традицій і культури. Мама розповідає про дідуся - Дмитра Ковтуна, який воював у лавах УПА і загинув у 1944 році. Патріотизм Олегові прищеплює і батькова родина, яку не оминули репресії, - майже всіх родичів по батьковій лінії виселено на Сибір.

Навчається в музичній школі гри на валторні і фортепіано. Активно займається спортом - у 1980 і 1981 роках у складі футбольної команди Тернопільської області двічі стає чемпіоном України.

Відслуживши у війську, вступає до Тернопільського Фінансового Інституту ‒ у 1991 році здобуває фах економіста.

Трудову діяльність розпочинає, працюючи водієм. Потім займається приватним підприємництвом. З 2008 року - комерційний директор заводу "Городокконсервмолоко" в м. Городок.

За часів становлення Незалежності бере активну участь в політичних акціях. У 1991 році в день Соборності України стає частинкою "живого ланцюга" з Заходу на Схід України. Під час помаранчевих подій 2004 року організовує ініціативну групу, яка з першого до останнього дня перебуває на Майдані.

З 2005 року член Всеукраїнського об'єднання "Свобода", член комітету Тернопільської обласної організації.

Разом з дружиною Любою виховують сина Ігоря.

18. Роман Наконечний

Народився 1954 року у селі Бариш Бучацького району. Закінчує у селі середню школу і 1980 року вступає до Тернопільського фінансово-економічного інституту.

Націоналізм у родині Романа Наконечного від батька, який був зв'язковим в ОУН.

У студентські роки за Романом пильно стежить КДБ. Врешті, його таки заарештовують - за те, що диктує побратимам рядки гімну "Ще не вмерла Україна". Слідчий вимагає зізнатися, хто навчив. Зрозумівши, що мають намір відрахувати з інституту, Роман вигадує, що в книжці "Сильні духом" прочитав і запам'ятав два рядки. Його відпускають, але стеження не припиняють ще упродовж року.

Закінчивши навчання, працює у Тернопільському райфінвідділі, заступником начальника відділу контролю Тернопільської облдержадміністрації, начальником інспекції з контрою за цінами у Тернопільській області; начальником відділу контролю. За те, що вступає до лав "Свободи", переводять на нижчу посаду - головним спеціалістом загального відділу апарату.

Захоплення Романа Наконечного - релігійна та історична література. Хобі - футбол. Свого часу грав у Тернопільській страйкбольній команді "Терен", а потім був її тренером.

Його підтримка - це вся його сім'я. Дружина Оля, донька Леся, зять Ігор, теща Михайлина, внуки Тетяна і Андрійко.

19. Юрій Лазаренко

Народився 1969 року в Тернополі. Батьки - мама-фізик і батько-пілот (закінчив Київський інститут цивільної авіації) -змалечку навчають сумлінного ставлення до праці.

Юрій закінчує середню і музичну школу, вступає до Тернопільського політехнічного інституту, йде на службу до війська.

З 1993 року займається приватним підприємництвом - засновує підприємство "Нічлава". З 1998 року і понині - засновник та директор ПП "Септіма".

2009-го закінчує Тернопільський Національний економічний університет, спеціальність - менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.

До "Свободи",- каже Юрій, - вступив через те, що партія ідеологічна - не схожа ні на БЮТ, ні на "Нашу Україну", ні на Партію регіонів. Мета "Свободи" - побудувати для всіх нас і для наших дітей українську Україну. Хочу долучитися до цього".

Захоплення Юрія - спорт. Любить поїздити на лижах в українських Карпатах. Професійно займається дайвінгом (підводним плаванням). Занурюється на глибину 40-45 метрів. Одне з найсильніших вражень від українських морів - кримські підводні печери.

Разом з дружиною Ольгою виховують сина Максима. "Максим, - каже Юрій, - буде ліпшим націоналістом, ніж я. У сім років він знає про Степана Бандеру і про Євгена Коновальця, про січових стрільців і про УПА".

20. Володимир Курило

Народився 2 липня 1961 року в селі Травневе Збаразького району Тернопільської області в сім'ї вчителів.

1986 року закінчує Тернопільський медичний інститут за спеціальністю лікувальна справа. Інтернатуру проходить на базі 3-ої міської лікарні м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Працює лікарем-терапевтом Михайлівської сільської лікарняної лабораторії-амбулаторії Новомосковського р-ну Дніпропетровської області, лікарем-педіатром Вишнівецької районної лікарні.

У 1990-2005 роках - заступник головного лікаря з лікувальної роботи Ланівецької ЦРЛ.

З 2005 до 2008-го - начальник головного управління охорони здоров'я Тернопільської ОДА.

З січня 2009-го - головний лікар студентської поліклініки ТНЕУ.

Член Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Депутат Тернопільської обласної Ради двох скликань.

Разом з дружиною Іриною виховують сина Михайла і доньку Богдану.

21. Едуард ЛЕОНОВ, 35 р., голова Кримської "Свободи". Зак. Сімферопольський держуніверситет, філол.ф-т, укр.відділення. Кандидат філол. наук.

22. Наталя ТУРЕЦЬКА, 30 р., керівник Секретаріату ТОО*. Лікар-консультант ПП "Партнер". Зак. Терноп. держ. медуніверситет. Львівський нац. медуніверситет, Українську академію інтегративної медицини.

23. Володимир КАМІНСЬКИЙ, 24 р., керівник Монастириського виб. штабу. Юрист-консультант ПП. Зак. Терноп. нац. економічний ун-т, Міжрегіональну академію управління персоналом.

24. Михайло ТИМОШИК, 30 р., голова Збаразького виб. штабу. Директор ТОВ "Маркетингові технології ПБС". Закінчив Терноп. нац. економічний університет.

25. Андрій КОЗАК, 28 р., голова Теребовлянського виб. штабу. Підприємець. Зак. Тернопі. нац. економічний університет.

26. Тарас БАС, 28 р., голова Шумського виб. штабу. Підприємець. Студент Міжрегіональної академії управління персоналом.

27. Ігор КОСТІВ, 46 р., член комітету ТОО. Лікар-терапевт санаторію "Веселка". Зак. Терноп. медінститут.

28. Степан КОНДИРА, 48 р., куратор Борщівського і Заліщицького р-нів. Підприємець. За фахом психолог. Зак. Харківську держ. академію культури, Львівський нац. університет ф-т психології, Європейський ін-т психоаналізу.

29. Юрій КВАРЦЯНИЙ, 29 р., кер. юрид. служби ТОО. Підприємець. Зак. Львівський нац. університет

30. Володимир ФЕДІВ, 30 р., голова Теребовлянської РО. Зак. стомат. ф-т Полтавського медуніверситету. Працює у райстоматполіклініці м.Теребовлі.

31. Богдан ГАЧКЕВИЧ, 51 р., голова Кременецької РО. Заст. дир-ра ТзОВ "Укрпромінвест".

32. Євген СОХАЦЬКИЙ, 47 р., голова Чортківської РО. Підприємець. Зак. педінститут.

33. Олександр ЛАЗАРЧУК, 36 р., голова Козівської РО. Інженер ВАТ "Тернопільгаз". Зак. Київський нац. ун-т будівництва і архітектури. За фахом інженер-будівельник.

34. Орест КУРИЛО, 45 р., заст. голови Бучацької РО. Підприємець. Зак. українську сільгоспакадемію.

35. Олександра БУСЬКО, 36 р., прес-секретар ТМО*. Вчитель укр.. мови та літ-ри у Терноп. школі №15. Зак. Терноп. держ. педуніверситет.

36. Борис СЕМАНИШИН, 29 р. Підприємець. Зак. Терноп. нац. економічний ун-т. Член комітету ТМО.

37. Руслан БЕНЬКО, 32 р., заст. голови Гусятинської РО. Гол. держ. інспектор відділу контролю забудови південного регіону області у Гусятинському районі. Освіта вища технічна. Зак. НУ "Львівська політехніка". За фахом інженер.

38. Олександра КИДОНЬ, 47 р. Економіст в Підгаєцькому рай. центрі зайнятості. Закінчила ф-т прикладної мат-ки Львівського держуніверситету та екон. ф-т Київського нац. університету.

39. Тарас РУЩАК, 58 р., заст.. голови виб. штабу Монастириської РО. Підприємець. Зак. Івано-франківський ін.-т нафти і газу. За фахом інженер.

40. Сергій ДЕМЧИШИН, 35 р., голова Залозецької "Свободи".Зборівського р-ну Вчитель історії. Зак. Терноп. педін-т.

41. Мирон КУЗИК, 57 р. Член комітету ТРО. Юрист. Зак. юридичний ф-т Закарпатського університету.

42. Ольга РОМАНИШИН, 44 р. Член комітету Бережанської РО. Викладач Бережанського агротехнічного інституту. Зак. Український держ. аграрний ун-т.

43. Олег ФЕДИК, 44 р., член комітету Підволочиської РО. Підприємець. Зак. вище СПТУ №15 м. Київ. Технолог м’ясної промисловості.

44. Тетяна ЗАНОЗ, 30 р., гол. спеціаліст — юрист-консульт управління соцзахисту населення Теребовлянської райдержадміністрації. Зак. Терноп. академію нар. гос-ва та юрид. ф-т Чернівецького держуніверситету.

45. Степан МІЗИНЧУК, 32 р., підприємець. Член комітету зборівської РО. Зак. Львівський держ. аграрний університет.

46. Віктор ЧУБАТИЙ, 42 р. Освіта вища технічна. Член комітету Кременецької РО. Інженер Кременецького ботанічного саду. Зак. Львівський лісотехн. ін.-т.

47. Андрій ЗАЗУЛЯК, 35 р. Підприємець. Освіта вища економічна, в.о. голови Чортківської МО. Зак. Терноп. академію нар. гос-ва.

48. Наталя МАНДЗЮК, 31 р., член комітету Збаразької РО. Муз. кер-к навч. закладу №2 "Дзвіночок". Зак. Терноп. держ. педуніверситет.

49. Володимир БОБКО, 28 р., керівник секретаріату ТМО. Підприємець.Зак. Терноп. педуніверситет та філолог. ф-т Київського нац. університету.

50. Іванна ЛЕНЧУК, 59 р. Член Козівського виб. штабу. Фінансист. Зак. Харківський фінансово-економічний ін.-т.

51. Володимир КАРПІНСЬКИЙ, 21 р., заст.. голови ТОО з молодіжних питань, заст.. голови ТМГО "Патріот України". Зак. Терноп. нац. екон. ун-т, здобув фах бухгалтера.

52. Володимир ГРУШЕЦЬКИЙ, 24 р., член комітету ТМО. Директор Чортківського відділення АКБ "Правекс Банк". Зак. Терноп. держ. технічний ун-т, здобув фах економіста.

53. Іван ДРУЗЬ, 25 р., голова Лановецької РО. старший кредитний експерт Терноп. філії ПриватБанку. Зак. Терноп. нац. екон. ун-т (здобув фах економіста).

54. Тарас ДЕМЧУК, 20 р., член Гусятинської РО, студент Держ. економіко-технологічного університету м.Києва.

55. Мирон КАЛАН, 44 р., член Підгаєцької РО, працівник ПП "Чумацький шлях". Зак. Київську аграрну академію.

56. Ігор ТУРСЬКИЙ, 22 р., заст.. голови ТМО з економічних питань, викладач Терноп. нац. економічного університету. Зак. Терноп. нац. економічний ун-т.

57. Ярослава ЦАЛЬ, 48 р., член комітету ТРО, лаборант Терноп. НПУ ім.В.Гнатюка. Зак. Терноп. педагогічний інститут.

58. Василь ШЕВЧУК, 45 р. Заст. голови Підволочиської РО. Підприємець.

59. Галина ГРИГОР’ЄВА, 51 р., член комітету Бережанської РО. викладач Бережанського агротехн. ін.-ту. Зак. Львівський політехн. ін-т та Нац. аграрний ун-т.

60. Андрій РУСЕНКО, 33 р., член ком Борщівської РО. Маркшейдер кар’єру ТОВ "Скала". Освіта вища технічна. Зак. Львівський нац. ун-т.

61. Таїсія ПАТОЛА, 54 р. Член комітету Гусятинської РО. Бухгалтер підприємства. Зак. Терноп. педінститут.

62. Ярослав СУВАЛКО, 54 р. Працівник апарату обласного виб. штабу.

63. Михайло СИРОТЮК, 22 р. Керівник служби інформ. технологій ТОО. Системний адміністратор ТФ ТОВ "Технополіс-1". Зак. Терноп. держ. політехн. ун-т.

64. Софія ГУСАК, 20 р., студентка Терноп. нац. технічного ун-ту. Працівник апарату ТОО.

65. Володимир ВОЙНАР, 52 р. Член комітету Теребовлянської РО. Головний енергетик під-ва "Орбітал". Зак. Львівський електротехнікум.

66. Юрій ШУМБАРЕЦЬ, 37 р. Член комітету Кременецької РО. Підприємець. Зак. Львівський лісотехн. ін.-т.

67. Юрій РОЩУК, 45 р. Підприємець. Член Чортківської РО. Зак. стомат. ф-т. Львівського медінституту.

68. Василь ВОНСЯК, 34 р. Підприємець. Член комітету Бучацької РО. Зак. Бучацький ін-т менеджменту і аудиту.

69. Ігор ЛИПКА, 42 р., член економічної ради ТМО, працівник приватного під-ва.

70. Роман ТВАРДОВСЬКИЙ, 49 р. Член Терноп. РО. Підприємець. Зак. Терноп. педінститут.

71. Олег ШУМИЛО, 49 р. Працівник апарату ТМО. Зак. філос. ф-т Київського держуніверситету.

72. Назар БЕЙ, 22 р., стажер під-ва "Проектант". Член Бережанської РО. Студент Бережанського агротехн. ін-ту.

73. Олег ЮРАШЕК, 48 р., працівник залізниці. Член комітету Підволочиської РО. Зак. Миргородський керамтехнікум.

74. Ірина ЗАВЕРУХА, 22 р., кор.. газети "Свобода". Зак. Київський міжнародний ун-т.

75. Андрій ДАНИЛЕВИЧ, 28 р., член комітету Борівської РО. Працівник ДП "Дітне Україна Скала". Зак. Терноп. академію нар. гос-ва.

76. Олеся СИРОЇД, 25 р., член комітету Кременецької РО, оператор-касир ПП "Ігромакс". Зак. ф-т іноз. мов Кременецького педін-ту.

77. Ганна БУРАК, 47 р., головний спеціаліст у справах неповнол. Чортківської райдержадміністрації. Зак. Чернівецький держ. ун-т.

78. Віталій ЛАРВА, 42 р., працює на ВАТ "Тернопільгаз". Освіта середня спеціальна.

79. Володимир НАГІРНИЙ, 36 р. Член комітету Бучацької РО. Працівник МПП "Смолоскип".

80. Ігор БАКОНЬ, 43 р. Працівник апарату Тернопільської МО. Підприємець.

81. Олексій САВКІВ, 36 р., член комітету Бережанської РО. Зав. сховищем військ. частини А 1461. Зак. Львівський кінотехнікум.

82. Олег ГУК, 35 р. Підприємець. Член комітету Підволочиської РО. Зак. Дніпродзерж. технолого-економічний технікум.

83. Любомир ЗАВЕРУХА, 48 р., член КРК Теребовлянської райорганізації.

84. Оксана КАЧАЛОВСЬКА, 25 р. Голова КРК Кременецької РО. Вчитель Кременецької школи. Зак. Кременецький педін-т.

85. Богдан ГРИМАЛЮК, 21 р. Провідний спеціаліст Лановецького райуправління юстиції. Закінчив юр. фак. нац. університету "Острозька академія".

86. Володимир ЧОРНІЙ, 23 р. Член комітету Чортківської РО. Підприємець. Зак. Чортківське педучилище.

87. Анатолій ДУБИНА, 33 р. Член комітету Бучацької РО. Зак. Терноп. академію нар. гос-ва (за фахом економіст).

88. Руслан ВАВРИК, 41 р., підприємець. Член Тернопільської МО, Зак. Терноп. держ. педін-т.

89. Мирон БУЧКОВСЬКИЙ, 46 р. Член Бережанської РО. Освіта вища технічна. Зак. Бережанський агротехн. ін-т.

90. Олександр ГРЕХ, 20 р., керівник секретаріату Підволочиської РО. Студент Терноп. нац. педуніверситету.

91. Олена ЗАНОЗ, 32 р., в.о. голови Теребовлянської МО. Зав. сектору орг. та кадрової роботи Управління соцзахисту населення Теребовл. райдержадміністрації. Зак. Терноп. академію нар. гос-ва. (спеціальність – держслужба) та Чернівецький держ. ун-т (фах педагога).

92. Олег Костів, 49 р., підприємець. Член КРК ТМО. Зак. Теребовлянське культосв. уч.

93. Оксана МЕЛЕШКО, 29 р., член комітету Бучацької РО. Вчитель Рукомиської школи. Зак. Прикарпатський нац. ун-т ім. В.Стефаника.

94. Антон ГОРОХІВСЬКИЙ, 22 р., керівник юрид. служби Терноп. МО. Зак. Терноп. нац. екон. ун-т (спеціальність – економіка).

95. Василь БОРЕЙКО, 53 р. Викладач Хоростківського сільгосп. ліцею. Зак. Терноп. педін-т.

96. Олег МАКОВСЬКИЙ, 22 р., член Бережанської РО, студент Бережанського агротехн. ін-ту.

97. Юрій КАЛЯВСЬКИЙ, 33 р., підприємець. Член Бучацької РО. Зак. Бучацький ін-т менедж. і аудиту (фах-економіст). .

98. Мар’ян КРЕКОТЕНЬ, 23 р., керівник служби інформтехнологій ТМО , студент Нац. технічного ун-ту "КПІ".

99. Андрій ЯНЮК, 28 р., голова КРК Теребовлянської РО. За фахом будівельник.

100. Микола БОЙЧУК, 52 р., член Бережанської РО, майстер з експлуатації "Тернопільгаз". Освіта середня спеціальна – зак. Терноп. техн. училище №1.

101. Ольга НЕТРЕБ’ЯК, 30 р. Кер. секретаріату Бучацької РО, студ-ка Бучацького агроколеджу ДАТУ.

102. Олег ШАЮК, 38 р., член економічної ради Тернопільської МО, підприємець, освіта вища екон., зак. Терноп. академію нар. гос-ва.

103. Юрій БУРАНИЧ, 21 р., член Теребовлянської РО, підприємець.

104. Михайло ТРУСЬ, 54 р., член комітету Бережанської РО, працівник ПП "Явір". Зак. Рівненський ін.-т культури.

105. Оксана СИНЮК, 37 р., заст. директора з навчально-виховної роботи Бучацької школи. Зак. Кам’янець-Подільський ун-т.

106. Михайло ЧОРНЕНЬКИЙ, 24 роки, лікар-хірург-інтерн Терноп. обл.. клінічної лікарні. Терноп. медуніверситет.